UA / RU
Підтримати ZN.ua

Українські заробітчанки в Польщі займають найнижчі щаблі суспільної драбини попри свою освіту. Бо вони жінки та іноземки – Gazeta Wyborcza

Українок стереотипно сприймають як прибиральниць, доглядальниць або секс-працівниць, каже активістка. 

Польська Gazeta Wyborcza опублікувала репортаж «Бути українкою над Віслою» про ситуацію українських жінок на ринку праці Польщі та в польському суспільстві. Видання описало історії життя кількох заробітчанок з України. Правда така, що українки займають найнижчі щаблі суспільної драбини, незалежно від рівня освіти. Вони є жінками та іноземками, каже газеті одна з експерток

Одна з жінок, про яких пише газета, – Катерина, яка приїхала до Польщі п’ять років тому. Дівчина має вищу освіту і знає шість мов. Проте це не нівелює різні форми приниження на етнічному тлі щодо неї.

Коли Катерина пішла до декана свого факультету із заявою про наукову стипендію, бо мала середніх балів 4,5, то почула, що спочатку стипендії отримують поляки, а потім іноземці.

«Такого правила немає, і це був звичайний шовінізм», - скаржиться дівчина газеті (цитата від «Польське радіо».

Засновниця українського фонду «Зустріч» в Кракові Олександра Запольська каже, що «студентів з України часто у Польщі дискримінують, хоча б тому, що на початку вони гірше знають польську мову. До цього всього додаються національні стереотипи».

Gazeta Wyborcza пише про результати дослідження OTTO Work Force Polska. Виявилось, що українських трудових мігрантів в Польщі майже 90% мають вищу освіту. Більшість із майже двох мільйонів — це чоловіки, але в містах переважають жінки.

Активістка з прав жінок та перекладачка Оксана Литвиненко у Польщі живе 17 років, але деякі моменти її дивують і досі.

«Українок стереотипно сприймають як прибиральниць, доглядальниць або жінок легкої поведінки», - каже вона.

Своєю чергою, голова фонду Homo Faber Анна Домбровська наголосила, що «українки займають найнижчі щаблі суспільної драбини, незалежно від того, яку мають освіту. Вони є жінками та іноземками. Вони постійно зустрічаються із вербальним, психологічним, а навіть фізичним насильством».

Дослідження показує, що 59% українських громадян, які стикалися з різними проявами ненависті, уникають розмов рідною мовою у громадському просторі. 

Нагадаємо, на тлі пандемії коронавірусу в Україну з-за кордону повернулися 600-650 тисяч осіб. Як зазначив, експерт з питань міграції Андрій Гайдуцький в інтерв'ю ZN.UA, у мігрантів, які повернулися до України, немає причин залишатися в країні.

Детальніше про те, як економічний ефект пандемії COVID-19 вплине на трудову міграцію та як можна залишити в країні тих українців, які повернулися, читайте в інтерв'ю Олександра Хребта з експертом з питань міграції Андрієм Гайдуцьким "Трудова дифузія" для ZN.UA.