UA / RU
Підтримати ZN.ua

Україна завершує заповнення опитувальників щодо статусу кандидата на вступ до ЄС. А далі що?

Якщо навіть Україна отримає у червні статус кандидата, то важливо розуміти, що після цього робота щодо вступу до ЄС по-справжньому розпочнеться. І навіть за максимальних темпів вона займе багато років.

Україна завершує заповнення опитувальників про статус кандидата на вступ до ЄС. Як далі піде розгляд її заявки, яким може бути висновок Єврокомісії і чому важливим є саміт ЄС у червні, розповідає DW. Нагадаємо, президент Зеленський підписав заявку України на вступ до ЄС 28 лютого.

Україна до кінця цього тижня завершить заповнення другої частини опитувальника за її заявкою на членство в ЄС. Про це 2 травня заявила віце-прем’єр уряду України з євроінтеграції Ольга Стефанишина.

Перший опитувальник складається з політичної та економічної частин. Питання стосуються політсистеми України з акцентом на незалежність судової системи, боротьбу з корупцією та дотримання прав людини. Тобто йдеться про те, як в Україні функціонує демократія та правова держава.

Друга частина першого опитувальника суттєво коротша, вона стосується стану економіки та фінансів, зокрема бізнес-клімату, рівня приватизації та ступеня державного втручання в економіку. Основне завдання – з'ясувати, чи існує в Україні ринкова економіка, здатна витримати конкурентний тиск, який існує в Євросоюзі.

Загалом у опитувальнику майже 370 питань на близько 40 сторінках. Тому не дивно, що відповіді на нього зібрані у двох товстих томах. Їхній президент України Володимир Зеленський передав керівнику представництва ЄС у Києві Матті Маасікасу 18 квітня - через рекордні 10 днів після отримання першого опитувальника.

Друге опитування стосується реалізації правових норм ЄС в Україні.

Він переданий Україні 13 квітня і він набагато більший за перший - майже 240 сторінок із майже двома тисячами питань. Ця частина присвячена праву ЄС, що називається acquis. Мета – з'ясувати, які правові норми та правила діють в Україні та наскільки впроваджено в ній європейське законодавство. Питання розбито на 33 розділи. Це ті самі глави, за якими згодом мають вестись переговори про вступ до ЄС, наприклад, свобода руху товарів, система оподаткування або довкілля та зміна клімату.

Питання імплементації законодавства Євросоюзу не є новим для України, тому що Київ уже не один рік займається цим у рамках угоди про асоціацію. Наприклад, у країні вже діють незалежні оператори систем електро- та газопостачання. А у зовнішній політиці Київ регулярно приєднується до санкцій Євросоюзу, причому не лише проти Росії, але також, наприклад, щодо Ірану чи М'янми.

Своє вплив на відповіді вплине і війна. Адже деякі питання стосуються оцінки рівня нафтових резервів відповідно до норм ЄС чи стану автомобільних та залізниць. Як відомо, російські війська активно атакують та знищують як нафтосховища, так і транспортну інфраструктуру України.

На підставі відповідей України Єврокомісія (ЄК) підготує свій висновок – щоб, як заявила її голова Урсула фон дер Ляйєн (Ursula von der Leyen), отримати "чітку картину ситуації в країні". У Брюсселі вже опрацьовують відповіді України.

Коли фон дер Ляйєн привезла до Києва першу частину опитувальника, вона пообіцяла: "Ми прискоримо цей процес настільки, наскільки це можливо, дбаючи водночас, щоб усі умови були дотримані". Офіційний представник Єврокомісії Ана Пісонеро підтвердила у коментарі DW обіцянку фон дер Ляйєн "завершити підготовку ув'язнення протягом тижнів, а не років". "Ми працюємо не за нормальних обставин", - додала вона.

На практиці весь процес йде паралельно: українська влада почала готувати свої відповіді ще до того, як отримали опитувальники. І під час заповнення його чиновники у Києві та Брюсселі підтримують постійний контакт та можуть коригувати весь процес, щоб відповіді давали саме ту інформацію, яка потрібна ЄК.

Який висновок за заявкою України може надати Єврокомісія?

Опитувальники та відповіді на них – конфіденційні документи. А ось свій висновок ЄК публікує після того, як його затвердить колегія єврокомісарів. Над своїми відповідями на аналогічні опитувальники працюють також Грузія та Молдова.

Яким може бути висновок Єврокомісії? Імовірні два варіанти. Перший – рекомендувати надання статусу кандидата. Другий – дати низку рекомендацій, якщо брюссельські чиновники вирішать, що країна не готова. Саме так сталося з Боснією та Герцеговиною. Висновок ЄК у 2019 році визнав її недостатньо готовою і дало 14 рекомендацій. Ця країна досі вважається лише потенційним кандидатом.

Розглянути питання членства України може саміт ЄС уже у червні. Перебуваючи у Києві 20 квітня, глава Євроради Шарль Мішель заявив : "Очікується, що Єврокомісія опублікує висновок за цією заявкою до кінця червня. Ми візьмемо до уваги момент, коли Єврокомісія опублікує цей висновок, і я вирішу, коли буде доречно поставити цю тему на порядок денний".

У ЄК немає чітких термінів, протягом яких вона має підготувати висновок. Кінець червня є важливим орієнтиром, бо 23-24 червня у Брюсселі відбудеться саміт ЄС. Це ранній термін, коли питання статусу кандидатів для України, Грузії та Молдови можуть бути розглянуті. Якщо до червня не встигнуть, то всі перенесуть на осінь - наступний черговий саміт ЄС запланований на кінець жовтня. Щоб встигнути до літнього саміту, Єврокомісії треба опублікувати свій висновок у першій половині-середині червня. Судячи з заяв ЄК, цей термін цілком реалістичний.

"Ми повністю здатні (встигнути до цього терміну. - Ред.), і Єврокомісія може забезпечити все, щоб усі процедури були виконані до саміту в червні", - зазначила Стефанишина в інтерв'ю виданню Euractiv.

Чи є в ЄС консенсус щодо надання Україні статусу кандидата

Позитивний висновок Єврокомісії ще не означає надання статусу кандидата на вступ. Адже надалі питання перейде на розгляд держав-членів ЄС. Саме вони ухвалюють остаточне рішення. Для цього потрібен їхній консенсус на всіх етапах руху до членства в Євросоюзі. "Не секрет, що є різні думки та чутливі питання за столом Європейської ради про принцип розширення", - визнав Шарль Мішель у Києві.

Він також запевнив, що у Брюсселі діятимуть максимально швидко, але лише тоді, коли в ЄС будуть готові до цього. Своїми обережними заявами Мішель, можливо, натякає на те, що на червневому саміті питання статусу кандидата можуть і не розглянути. Адже все залежить від позиції держав-учасниць Євросоюзу, а поки що серед них немає єдності.

Формально рішення про те, чи надавати Україні статус кандидата, ухвалює Рада ЄС. Але згода обов'язково має бути надана і на саміті ЄС. За даними джерел DW, поки незрозуміло, чи буде це питання спочатку розглянуто Радою Євросоюзу, чи відразу - лідерами 27 країн-членів.

Читайте також: Українське роздоріжжя Євросоюзу

Якщо ж Україна отримає у червні статус кандидата, то важливо розуміти, що після цього робота щодо вступу до ЄС по-справжньому розпочнеться. І навіть за максимальних темпів вона займе багато років.

Читайте також: В Австрії не вірять в пришвидшену процедуру вступу України в ЄС, там все ще кажуть про "5-10 років"

Заступник голови офісу президента України Ігор Жовква має більш оптимістичну думку. Відповідаючи на запитання журналістів 11 квітня, він висловив думку, що вступ України до ЄС відбудеться найближчими роками.

"Точно не десятиліття та не п'ятирічки. Українці, солдати на передовій, громадянські, які зараз під обстрілами, діти, які хочуть жити в європейській Україні – не дозволять нам цього. Йдеться про роки", - сказав Жовква.