Українська делегація в Парламентській Асамблеї Ради Європи склала проект декларації щодо ситуації в Білорусі. Документ підтримали голови делегацій Британії, Литви, Латвії та Естонії, повідомила голова української делегації в ПАРЄ Єлизавета Ясько на своїй сторінці в Facebook в неділю, 16 серпня.
Депутати, які підписали документ:
- засуджують насильство проти учасників мирних зібрань;
- закликають владу Білорусі негайно звільнити всіх незаконно затриманих учасників мирних зібрань;
- наполягають на якнайшвидшому початку мирного діалогу між усіма сторонами виборчого процесу;
- вітають проведення незалежного розслідування неправомірного насильства проти демонстрантів;
- висловлюють готовність сприяти діалогу між учасниками виборчого процесу і надати майданчик для таких переговорів;
- застерігають Росію від втручання у внутрішні справи Білорусі.
Ясько підкреслила, що депутати «солідарні з рішенням Європейського Союзу про невизнання результатів виборів», а також закликають українську владу як «якомога швидше визначити чітку позицію щодо подій навколо президентських виборів у Республіці Білорусь».
Звертаючись до Лукашенка, Ясько нагадала йому про долю четвертого президента України Віктора Януковича, засудженого за державну зраду.
«Хочемо застерегти представників білоруської влади - війна з власним народом ніколи не буває переможною. Легітимна та стабільна влада не може будуватися на насильстві та репресіях проти власних громадян. Особливо звертаємо увагу де-факто президента Республіки Білорусь Олександра Лукашенка на історичний досвід України та долю експрезидента Віктора Януковича, чиє звернення по допомогу у війні проти власного народу до Російської Федерації призвело до зовнішньої збройної агресії та втраті територій», - написала політик.
Заступниця голови фракції «Слуги народу» Євген Кравчук уточнила, що підписи під документом, крім неї і Ясько, поставили Марина Бардіна, Лариса Білозір, Леся Василенко, Сергій Власенко, Олексій Гончаренко, Леся Забуранна, Сергій Кальченко, Юрій Камельчук, Олександр Ковальчук, Марія Мезенцева , Дмитро Наталуха, Юлія Овчиннікова і Сергій Соболєв. А також глави делегацій Естонії, Латвії, Литви і Британії Марія Юферева-Скуратівський, Інесе Либин-Егнер, Альгірдас Буткевічюс і Роджер Гейл.
16 серпня в Мінську відбулася наймасовіша акція протесту в Білорусі за роки незалежності. Щонайменше 200 тисяч людей зібралися біля стели «Мінськ - місто-герой» на проспекті Переможців. Потім протестувальники рушили до Будинку Уряду, де в першій половині дня виступав Лукашенко. На провладний мітинг звозили бюджетників з усієї країни автобусами.
На мітингу опозиції Марія Колесникова озвучила вимоги: відставка Лукашенка, звільнення всіх політв'язнів і притягнення до відповідальності силовиків, які били, катували і вбивали громадян.
9 серпня в Білорусі відбулися вибори президента країни, Олександр Лукашенко, який править країною з 1994 року, брав участь у них уже вшосте.
14 серпня ЦВК оголосила Лукашенка переможцем. Згідно з офіційними даними, він отримав 80%, а Світлана Тіхановском - 10% голосів виборців.
Голова ЦВК Білорусі Лідія Єрмошина, не чекаючи завершення підрахунку голосів, фактично оголосила Олександра Лукашенка переможцем виборів і закликала інших кандидатів «визнати свою поразку, привітати переможця і не хвилювати народ».
Після цього по всій Білорусі відновилися акції протесту, під час яких відбулися криваві зіткнення з силовиками. З різних міст країни надходили повідомлення про фальсифікації.
Тисячі людей були затримані і побиті силовиками, як мінімум троє протестувальників загинули.
Євросоюз, США, НАТО і Рада Європи констатували, що вибори в Білорусі не були ні прозорими, ні демократичними, і закликали офіційний Мінськ поважати права і свободи громадян.
ЄС відмовився визнавати результати виборів і анонсував санкції проти чиновників режиму Лукашенка.
Олександра Лукашенка привітали з перемогою лише лідери РФ, Китаю, Вірменії і Молдови.
Чи впаде режим Лукашенка за результатами вуличних протестів, читайте в статті Володимира Кравченка «Білорусь вимагає змін» для ZN.UA.