Цього тижня президент України Володимир Зеленський заявив, що Україна знищує стільки безпілотників іранського виробництва, скільки Росія може кинути на її об’єкти інфраструктури, і збила понад 80 повітряних цілей над Києвом лише під час передноворічного нападу Росії.
Отже, як вони це зробили? За словами українських чиновників і експертів у Києві, які спілкувались із POLITICO, багато в чому це стало можливим завдяки німецькій системі Gepard, яка може посилати в небо подвійні потоки 35-міліметрових снарядів, щоб вразити безпілотники. За минулий рік Берлін відправив в Україну 30 установок Gepard, а цього року – ще сім.
Ця зброя, яка, по суті, є встановленою на гусеничному транспортному засобі зенітною установкою, забезпечує Україну мобільною системою протиповітряної оборони, яка відіграла ключову роль у знищенні російських безпілотників і ракет, які Кремль продовжує націлювати на енергетичну інфраструктуру країни.
Ці атаки занурили Київ та інші міста в темряву, а також спричинили вимкнення опалення для десятків тисяч мирних жителів.
З вересня українська ППО знищила 540 іранських безпілотників-камікадзе, повідомив речник ВПС України Юрій Ігнат. Він наголосив на тому, що Gepard є ефективним проти цих БПЛА, а також проти крилатих ракет. Однак цієї зброї недостатньо.
Враховуючи масштаби загроз, пов’язаних із застосуванням безпілотників і ракет, українським військам все ще доводиться використовувати широкий спектр дорогих зенітно-ракетних систем, як старішої зброї радянських часів, так і надісланих західними союзниками більш сучасних радіолокаційних систем і ракетних установок.
Хоча офіційні особи США не можуть підтвердити кількість збитих безпілотників, «у нас немає жодних причин не вірити тому, що вони говорять», — сказав один з представників Міністерства оборони, який побажав залишитися анонімним. За його словами, Пентагон дослухається до озвучених цифр.
Незважаючи на те, що Gepard довів виняткову ефективність, виникають і певні проблеми.
Більшість боєприпасів для них були виготовлені у Швейцарії, і тамтешній уряд відмовився надати Німеччині дозвіл на реекспорт цих патронів в Україну, посилаючись на свій нейтральний статус.
У жовтні міністр оборони Німеччини Крістін Ламбрехт звернулася до уряду Швейцарії з проханням надіслати в Україну 12 400 патронів швейцарського виробництва, однак запит було відхилено. У грудні німецький виробник Rheinmetall заявив, що відкриє нову виробничу лінію, щоб розпочати виробництво 35-мм боєприпасів, втім перші патрони будуть доступні лише за кілька місяців.
Ця нестача внутрішнього промислового потенціалу дедалі більше тривожить західні уряди від самого початку війни. Як наслідок, США та їхні європейські союзники поспішно працюють над визначенням боєприпасів, які вони могли б вилучити зі старих запасів, і розглядають шляхи початку об’єднання ресурсів, адже війна в Україні продовжує виснажувати склади НАТО.
За словами джерела, у Вашингтоні вже точаться закриті переговори про вилучення боєприпасів часів холодної війни з бункерів та їх модернізацію для того, щоб Київ міг їх використовувати. Одна з таких програм вже стартувала і планується, що ракети для давно знятих з експлуатації систем протиповітряної оборони американського виробництва HAWK отримають необхідні оновлення для відправки в Україну.
Ракети HAWK працюватимуть в парі з кількома пусковими установками, які Україні пообіцяла надати Іспанія. HAWK досі використовуються в Європі та інших країнах, але на початку 1990-х років армія США відмовилася від них на користь системи «Patriot», тож наявні на американських складах ракети потребують оновлення.
У 90-х роках тенденції в альянсі НАТО передбачали уповільнення виробництва багатьох видів зброї та скорочення витрат на оборону, адже Європа поспішила покластись на політику миру, яка, як вважалося, настане з розпадом Радянського Союзу.
США наразі також шукають способи перекрити постачання іранських безпілотників.
«Ми шукаємо способи зупинити виробництво іранських БПЛА за допомогою санкцій, експортного контролю та переговорів з приватними компаніями, чиї комплектуючі були використані у виробництві, — заявила представник Ради національної безпеки Адрієн Уотсон. — Ми оцінюємо подальші кроки, які можемо зробити з точки зору експортного контролю, щоб обмежити доступ Ірану до технологій, які використовуються в безпілотниках».