Україна та її західні союзники намагаються з’ясувати, чи дійсно російський президент Володимир Путін планує розпочати війну. Все більш войовнича риторика Москви та ескалація конфлікту з Україною наштовхує на думку про можливе військове втручання Кремля. У 2014 та 2015 роках, після анексії Криму, Путін пригрозив більш широким конфліктом, перш ніж відступити після західних санкцій та «мирного договору», що охоплював конфлікт у Донбасі. Однак умови договору досі не реалізовані, пише Financial Times.
Щонайменше 28 українських військовослужбовців загинули в Донбасі з моменту руйнації режиму припинення вогню цього року. На східному кордоні України та в Криму було мобілізовано десятки тисяч російських солдатів, а військові кораблі Кремля направились у Чорне море.
Риторика з боку Москви стає все більш войовничою. Прокремлівські журналісти на російському державному телебаченні закликають до повної анексії Донбасу або навіть до більш широкого вторгнення в Україну. Минулого тижня Путін заявив канцлеру Німеччини Ангелі Меркель, що Росія може розпочати вторгнення, щоб «врятувати населення Донбасу». Переговорник Кремля щодо конфлікту в Донбасі Дмитро Козак заявив, що будь-яка ескалація з боку Києва буде «початком кінця» для України.
Аналітики не виключають можливе військове втручання Росії. Прогнози варіюються від розширення боїв на лінії зіткнення, що відокремлює українські війська від збройних формувань РФ до захоплення всього Донбасу та суміжної з Кримом території. Деякі аналітики навіть говорять про повномасштабне російське вторгнення. Кремль шукає привід надіслати своїх «миротворців» в Україну.
Мотивація Путіна також залишається відкритим питанням. Можливо Росія розчарована тим, що президент України Володимир Зеленський, який, здавалося, був відкритий до компромісу з Москвою після вступу на посаду в 2019 році, тепер відмовляється прийняти тлумачення Кремлем так званого «мирного договору». Або ж це помста за нещодавні санкції проти політика Віктора Медведчука. Не виключено, що Путін таким чином намагається компенсувати втрату популярності перед виборами. Серед іншого, російський лідер, швидше за все, випробовує рішучість Заходу та президента США Джо Байдена, який вважає Путіна «вбивцею».
Попри невизначеність мотивації Путіна, здається очевидним, що Мінський процес починає заходити у глухий кут. Київ не проводитиме місцевих виборів та не буде затверджувати новий статут автономії для Донбасу, поки Росія та її «довірені особи» не повернуть контроль над регіоном, від чого Москва відмовляється.
«Мирний процес завершено. Будь-який український лідер зазнав би невдачі. Путін не йде на компроміси», - сказав політолог Тарас Кузьо.
Здається, так званий нормандський формат переговорів, який включає Німеччину, Францію, Росію та Україну, також досяг своїх меж. Попри те, що цей формат дає Києву можливість говорити нарівні з Москвою, він також дозволяє Росії виступати як посередницька держава, а не як агресор.
Тим часом здатність Парижа та Берліна тиснути на Москву вже не така потужна. Поки Меркель дотримується лінії санкцій ЄС, вона продовжує підтримувати трубопровід «Північний потік-2», який має транспортувати російський газ до Німеччини. Президент Франції Еммануель Макрон вважає трубопровід поганою ідеєю, але водночас підтримує широке перезавантаження відносин з Кремлем.
Українському лідеру потрібно залучити США, вважає директорка аналітичного центру «Нова Європа» Альона Гетьманчук. Байден запропонував Україні «непохитну» підтримку з боку США. Але що це означає, також незрозуміло. Подальші економічні санкції видаються цілком імовірними, але чи варто чекати реальної військової допомоги від США – неясно.
Гетьманчук додає, що до російської військової загрози слід ставитися серйозно, але не настільки, щоб Захід почав «грати в гру Путіна», змушуючи Україну йти на поступки, які підривають її територіальний суверенітет. Натомість США та ЄС повинні «розробити і синхронізувати дві стратегії: підтримку України та покарання для Путіна». Наразі США, швидше за все, більш схильні до рішучих дій, ніж ЄС. Але Меркель і Макрону буде важко стримуватися, якщо російський президент ще більше загострить кризу, резюмує видання.
Росія продовжує стягувати війська до кордону з Україною. Головнокомандувач ЗСУ Руслан Хомчак вказав на високу ймовірність російського вторгнення.
Україна провела консультації зі США, Францією, Німеччиною, Туреччиною, Грецією та іншим країнами. Ангела Меркель у ході розмови з Владіміром Путіним закликала його до деескалації, але в Кремлі про це промовчали.
Ентоні Блінкен закликав Німеччину і Францію активніше підтримувати Україну. А також запевнив, що ескалація агресії проти України призведе до серйозних наслідків для Росії.
Міністри закордонних справ держав «Великої сімки» висловили підтримку Україні і закликали Росію припинити провокації на україно-російському кордоні і в окупованому Криму.