Питання верховенства права та демократії в Угорщині залишаються невирішеними. Такого висновку дійшли у Парламентській асамблеї Ради Європи (ПАРЄ), відтак проголосували за введення в країні процедури повного моніторингу.
У резолюції, заснованій на доповіді представників Греції Георгія Папандреу та Естонії Еріка-Нілеса Кросса, йдеться про цілу низку порушень, що дають підстави для глибокого занепокоєння ПАРЄ ситуацією в Угорщині.
Зокрема, у резолюції відзначається, що через ухвалені нещодавно в Угорщині закони, виборча система країни не забезпечує рівних умов гри, які сприяють чесним виборам, а також «суттєво обмежує політичний плюралізм, що є ознакою демократичної системи». Значне занепокоєння викликають також численні порушення фундаментальних прав, утиски незалежності судової влади та тиск на медіа.
Крім іншого, Асамблея також висловила занепокоєння використанням в країні з 2020 року особливого правового порядку, який розширює повноваження прем’єр-міністра та дозволяє вводити «стан небезпеки». Такі накази, на переконання парламентарів, мають видаватись лише в разі суворої необхідності, бути пропорційними та обмеженими в часі.
Планувалося, що ПАРЄ лише висловить Угорщині зауваження, однак згодом формулювання було змінене на користь запровадження в крані основного передсанкційного механізму — моніторингу демократичності.
За це проголосували 95 депутатів при 25 голосах «проти» та одному, хто утримався.
Минулого місяця у звіті Європарламенту було визнано, що Угорщина більше не може вважатися демократією, а європейські цінності в країні знаходяться під системною загрозою.
Через ці проблеми та значні корупційні ризики Європейська комісія рекомендувала призупинити виплати Угорщині за трьома операційними програмами в рамках ключового фонду ЄС на суму 7,5 млрд євро.
У свою чергу, прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан заявив, що в такому разі його країна може отримувати гроші «з інших джерел».