Представники майже 200 країн на кліматичному саміті COP28 у середу, 13 грудня, домовилися почати скорочення глобального споживання викопного палива, щоб запобігти найгіршим наслідкам зміни клімату, що стало першою подібною угодою, яка сигналізує про кінець нафтової епохи, повідомляє Reuters.
Угода, укладена в Дубаї після двох тижнів напружених переговорів, має на меті надіслати потужний сигнал інвесторам і політикам про те, що світ єдиний у своєму прагненні відмовитися від викопного палива, адже це, на думку вчених, є останньою надією на відвернення кліматичної катастрофи.
Президент COP28 Султан Аль Джабер назвав угоду "історичною", але додав, що її справжній успіх буде в реалізації.
Понад 100 країн наполегливо лобіювали включення в угоду COP28 чітких формулювань щодо "поступової відмови" від використання нафти, газу і вугілля, але зіштовхнулися з потужною опозицією з боку очолюваної Саудівською Аравією групи виробників нафти ОПЕК, яка стверджувала, що світ може скоротити викиди, не відмовляючись від конкретних видів викопного палива.
Ця суперечка призвела до того, що саміт продовжили ще на день. Він повинен був завершитися у вівторок, 12 грудня.
Члени ОПЕК разом контролюють майже 80% виявлених світових запасів нафти, а також близько третини її видобутку у світі, а уряди цих країн значною мірою покладаються на нафтові доходи.
Невеликі острівні держави, вразливі до кліматичних змін, були одними з найактивніших прихильників поступової відмови від викопного палива і мали підтримку великих постачальників нафти і газу, таких як Сполучені Штати, Канада і Норвегія, а також ЄС і десятків інших урядів.
Представник Альянсу малих острівних держав виступив на пленарному засіданні, поскаржившись на те, що угода була схвалена ще до того, як його делегати прибули до зали, і розкритикував текст як неамбітний.
Угода закликає до "відходу від викопного палива в енергетичних системах справедливим, упорядкованим і рівноправним чином з метою досягнення нульового рівня викидів до 2050 року".
Вона також закликає до потроєння потужностей відновлюваної енергетики в усьому світі до 2030 року, прискорення зусиль зі скорочення використання вугілля та розвитку таких технологій, як уловлювання і зберігання вуглецю, які можуть очистити галузі промисловості, що важко піддаються декарбонізації.
Тепер, коли угоду укладено, країни несуть відповідальність за її виконання через національну політику та інвестиції.
Посилення державної підтримки розвитку відновлюваних джерел енергії та електромобілів від Брюсселя до Пекіна останніми роками, а також вдосконалення технологій, зниження витрат і зростання приватних інвестицій сприяли швидкій активізації їхнього впровадження. Але, навіть попри це, нафта, газ і вугілля все ще становлять близько 80% у світовій енергетиці, і прогнози щодо того, коли світовий попит на них нарешті досягне свого піку, дуже різняться.