Можна багато сказати про рівень ентузіазму в Євросоюзі щодо відносин зі східними партнерами, якщо поглянути на інформаційний листок під назвою "Міфи про Східне партнерство", оприлюднений на сайті організації напередодні п'ятого саміту з пострадянськими країнами-учасницями програми.
В той час, коли лідери України, Грузії, Молдови, Білорусі, Вірменії і Азербайджану з'їжджаються в Брюссель, перше, що союз заходів підкреслити - це що Східне партнерство не веде до членства. Другим пунктом вказано, що програма не має на меті провокувати Росію.
В іншому ЄС має трохи позитивніші послання: мета Східного партнерства - в "побудові спільного простору демократії, процвітання, стабільності і тіснішої співпраці". Однак, партнерству потрібна серйозна ін'єкція свіжого імпульсу, щоб всі ці цілі можна було втілити.
Про це на сторінках EUObserver пише директор з зовнішньої політики Центру європейських реформ Аян Бонд. Він звертає увагу на те, що обидві сторони роздідені у своїх бажаннях щодо відносин.
В таборі країн-партнерів Україна, Грузія і Молдова прагнуть приєднатися до ЄС врешті-решт. У свою чергу, Вірменія, Азербайджан і Білорусь, які сильно залежать від Росії, цього не хочуть.
В ЄС члени з Центарльної і Північної Європи дивляться на Східне партнерство як на спосіб зміцнити суверенітет і демократію в Східній Європі для того, щоб стримати Росію. Південним і західним європейцям ж в кращому випадку байдуже до програми партнерства, а в гіршому - вона їх дратує, оскільки вони хотіли б налагодити кращі відносини з Москвою. Російська агресія проти України збільшила значення Східного партнерства, але також і посилила страх перед люттю Путіна.
Автор зауважує, що бажання деякях країн-партнерів вступити колись в ЄС цілком логічне, оскільки Угода про Євросоюз говорить, що будь-яка країна Європи, яка розділяє європейські цінності, має право приєднатися. Але не багато країн-учасниць з ентузіазмом дивляться на ідею розширення на схід.
Лідери ЄС повинні рішучіше наголошувати, що країни, які щиро підтримують європейські цінності і часом йдуть заради них на великий ризик, повинні мати право на членство в ЄС, якщо виконають всі вимоги. Але на цьогорічному саміті ЄС може навіть відступити від риторики, погодженої у 2015 році, коли лідери "визнали європейські прагнення і європейський вибір" України, Грузії і Молдови.
Навіть якщо питання членства зараз не на часі, ЄС все одно може багато чого зробити для підтримки стабільності і процвітання сусідів. Йому варто збільшити політичні контакти з Україною, Грузією і Молдовою, щоб запевнити їх, що вони досі на європейському радарі. Союзу варто повторити заяву, зроблену в березні 2014 року після російської анексії Криму, що угода про асоціацію - "це не кінцева мета співпраці між ЄС і Україною", а також розширити цю обіцянку на Грузію і Молдову.
В практичному сенсі ЄС варто почати планувати свої майбутні відносини з трьома проєвропейськими країнами після імплементації угод про асоціацію. Організація повинна подумати про те, як відкрити свої ринки товарів і послуг для цих країн. Вона також повинна запропонувати обмежене право на працевлаштування українців, грузинів і молдован, як це було у випадку з центральноєвропейськими країнами в 90-х роках. В результаті ЄС варто подумати про створення чогось на зразок Європейського економічного простору, але зміненого так, щоб допомогти біднішим країнам інтегруватися з ЄС. Водночас, ЄС повинен тиснути на всі країни-партнери, щоб підвищити їхню стійкість до зовнішніх загроз.
Корупція лишається великою проблемою для всіх шести країн, навіть для Грузії, яка серед них найменш отруєна хабарництвом. В рейтингу Transparency International щодо сприйняття корупції вона займає 44 місце, в той час як Азербайджан і Молдова ділять 123 місце, а Україна опинилася на 131. У Вірменії і Молдові справи погіршуються, а не покращуються. ЄС повинен допомогти скоротити і запобігти поширенню корупції в країнах Східного партнерства, зокрема зупинити відмивання грошей через фінансові системи країн-учасниць союзу. Але і самі країни-партнери повинні докласти більше зусиль.
Єврокомісія вже висловила побоювання, що Україна і Грузія можуть вирішити, що можна спочивати на лаврах після запуску угод про асоціацію. Але ЄС повинен нагадати ще раз про економічні і політичні вигоди від повної імплементації цих домовленостей.
Членство в ЄС не вдасться отримати в найближчому майбутньому, але організація досі може послати позитивний сигнал країнам-партнерам про те, що вони лише виграють, якщо досягнуть європейських стандартів.
Як повідомлялося, в Брюсселі стартував саміт "Східного партнерства" Євросоюзу. Це програма розвитку відносин між ЄС і Україною, Молдовою, Грузією, Азербайджаном, Білоруссю, Вірменією, яка була ініційована в 2008 році.
Напередодні в Брюсселі Туск і президент України Петро Порошенко узгодили позиції перед самітом "Східного партнерства".
Раніше президент України Петро Порошенко заявив, що на наступному Саміті Східного партнерства будуть визначені проміжні цілі України на шляху євроінтеграції.
За словами заступника міністра закордонних справ Олени Зеркаль, українська делегація наполягатиме на визнанні перспективи повноправного членства України в Європейському Союзі.