Будівля школи у російському Ворсіно розташована посусідству з церквою. Всередині на стінах висять картини із зображенням вчителя, який стоїть перед рядами учнів. Однак, у одному з класів реальність інша. 23-річний Огабек Машаріпов працює за програмою "Вчи для Росії", яка зобов'язує молодих випускників коледжів працювати викладачем у провінційних школах. Він жартує зі школярами і починає урок з інтерактивних вправ. Молодий вчитель скаржиться за застаріле обладнання і нестачу місця в старій радянській школі, де можна було б зібрати учнів за межами класу. Але він навчив дітей, як скласти іграшкову машинку на сонячній енергії з деталей від старого комп'ютера. До появи Машаріпова на уроках інформатики використовували лише паперові підручники.
Ворсіно добре ілюструє стан російських шкіл, пише The Economist. У Росії небракує вчителів, так само як і талановитого і добре освіченого населення. Понад 55% дорослих і працездатних росіян мають вищу освіту. Результати учнів на міжнародних тестуваннях постійно покращуються. Однак, роками уряд витрачав лише 3,6% ВВП на освіту. Через недофінансування і застрарілий навчальний план системі не вдається підготувати дітей до життя в сучасному світі. Тепер освіта стає ще й ідеологічним полем битви на тлі початку четвертого президентського терміну Володимира Путіна, який пообіцяв зайнятися внутрішніми проблемами.
Боротьба за школи відбувається між двома основними таборами: традиціоналістами, які віддають перевагу вчителе-орієнтованому прямому інструктажу, і прогресивними педагогами, які виступають за еспериментальні методи, в центрі яких стоїть учень. Цей поділ широкий і глобальний, але він отримав особливий резонанс в Росії. Як пояснив колишній заступник міністра освіти Ігор Реморенко, російські традиціоналісти чіпляються за традицію патріархальних церковних шкіл з акцентом на священні тексти. Прогресивні ж несують дух російських першопрохідців початку 20-го століття, які сповідують навчання на практиці. Педагогічний поділ відзеркалює політичний між консервативними статистами і ліберальними технократами. Якщо перші вважають, що головна мета школи - це "воспитание" і виховання характеру, то другі ж роблять акцент на "обучении".
Освітня політика зробила поворот в більш консервативний бік, коли в 2016 році міністром освіти стала Ольга Васильєва. Будучи істориком, який спеціалізується на російській православній церкві, вона виставляє себе в ролі безпомилкового реакціонера.
"Я за повернення до кращих традицій радянської школи. Все нове - це добре забуте старе", - каже вона.
Серед її перших ініціатив було відродження професійного технічного навчання.
"Такі слова, як швабра, молоток і самоскид, зникли з ужитку", - скаржилася російський міністр, називаючи учителювання "божим покликанням" і наполягаючи на створенні "єдиного освітнього простору" з урахуванням вимог "національної безпеки.
Ліберальний табір освітян складає мережа експертів у інститутах, таких як Вища школа економіки в Москві. Вони вважають, що нинішня освітня програма невідповідає потребам сучасного життя. Реформатори закликають до гнучкої і персоналізованої освіти, проектно-орієнтованого навчання і розвитку навичок замість рутинного вивчення.
"Мені теж сумно, що тепер діти не знають "Євгенія Онєгіна" на пам'ять, але я розумію, що цей навик не допоможе їм у майбутньому", - сказав директор Інституту освіти Вищої школи економіки Ісаак Фромін.
Реформатори окреслюють свої аргументи з точки зору людського капіталу. Хоча Росія займає четверте місце в світі за кількістю освічених мешканців, вона лише на 42-му за рівнем освоєння корисних навичок.
"У деяких місцях наші дівчатка досі вчаться шити. А в Китаї вони вивчають штучний інтелект", - підкреслив Фромін.
Жодна з груп не здобула остаточно перемогу. Нова стратегія національного розвитку Володимира Путіна, яку він опублікував невдовзі після інавгурації, закликає зробити російські школи більш конкурентноспроможними у світі. Але при цьому підтримується "воспитание" на основі "духовних і моральних цінностей", на чому наполягають традиціоналісти. На додачу міністерство освіти і науки буде розділене на два. Одне буде займатися вищою освітою, а інше - початковою і середньою освітою. Одне буде відповідати за розробку інновацій, а другим керуватиме Васильєва і воно буде називатися міністерством просвітництва, як в царистські і радянські часи. Це натяк на те, що в школах буде більше "воспитания" ніж "обучения".
Раніше повідомлялося, що кримських школярів змушували малювати плакати до президентських виборів, на який передбачувано "переміг" Володимир Путін. Як зазначають правозахисники, школярам також запропонували привести своїх батьків на вибори і сфотографуватися на тлі таких дитячих малюнків.