У Німеччині заявили про напруженість у відносинах між канцлером ФРН Олафом Шольцем та президентом Франції Еммануелем Макроном, пише Spiegel. У Франції вже відповіли на це.
Так, один із німецьких соціал-демократів заявив, що між Шольцем і Макроном «існує вкорінене непорозуміння один одного». Мовляв, канцлер ФРН вважає, що Франція могла б більше допомагати Україні.
Водночас за словами голови парламентського комітету в закордонних справах Міхаеля Рота, країни «не можуть дозволити собі франко-німецьку суперечку», адже це небезпечно для України.
«Україна зараз потребує прагматичної, швидкої допомоги, особливо боєприпасів і засобів протиповітряної оборони… В Європі зараз один ховається за спиною іншого, а Кремль шумить», – зазначив Рот.
У виданні зазначили, що схоже, ніби франко-німецькі відносини досягли найнижчої точки.
Водночас очільник французької дипломатії Стефан Сежурне переконаний, що між Францією та Німеччиною немає розколу навіть попри розбіжності між Макроном та Шольцем щодо України, передає TV1.
«Не існує франко-німецького зіткнення, ми згодні з 80% питань», – зазначив Сежурне в інтерв'ю щоденній газеті Le Monde.
Вказано, що найбільше розбіжностей стосуються того, яку допомогу слід надати Україні для боротьби з РФ поки Конгрес США не ухвалив пакет на 60 млрд доларів. Під час конференції щодо підтримки Києва, організований у Парижі, Макрон, схоже, націлився на такі країни, як Німеччина, яка довгий час вагалася з наданням Києву певних видів важкого озброєння.
«Я розмовляв з моєю німецькою колегою Аннеленою Бербок, і ми зустрінемося наступного вівторка в Парижі. Готовність до розмови є… Тут немає ніякої драми, оскільки у нас однакова мета – підтримати Україну», – додав Сежурне.
Після Паризького саміту Макрон заявив, що «нічого не можна виключати» щодо введення військ НАТО на територію України, що спричинило шквал критики. Представники США, Німеччини, Польщі, Іспанії, Чехії та інших країн НАТО виключили припущення про можливість надання своїх військових.
Тоді як для Німеччини ключовим результатом Паризького саміту стало те, що Макрон відкинув так зване вето Франції на використання коштів ЄС для закупівлі боєприпасів за межами блоку. Проте суперечки після саміту мали й інші причини. Наголос Макрона на створенні ракетної коаліції розглядався як спроба схилити Німеччину до відправки крилатих ракет Taurus в Україну. Шольц довго опирався цим закликам, побоюючись, що відправка ракет Taurus призведе до ескалації у відносинах з Росією.
Зокрема, 22 лютого Бундестаг підтримав рекомендацію надати Україні далекобійні ракети Taurus. «За» проголосували 382 парламентарі, «проти» — 284. Тепер рішення за канцлером Німеччини Олафом Шольцом.