У Німеччині зареєстровано петицію щодо заборони правої партії Alternative for Germany (AfD) по всій країні. Вона зібрала десятки тисяч підписів лише за кілька годин після публікації, пише Вerliner Zeitung.
Автором петиції є ініціатива Volksverpetzer, яка позиціонує себе як некомерційний блог проти фейкових новин.
«Ми закликаємо Федеральну раду звернутися до відповідального Федерального конституційного суду щодо заборони AfD. Якщо партія має на меті скасувати демократію, тоді демократичним є заборонити цю партію» — йдеться у документі.
Наразі петиція зібрала понад 67 000 підписів на берлінській платформі петицій Innn.it.
Проте петиція не може зобов’язувати Федеральну раду розглянути конкретне питання.
Нещодавно лідер СДПН Саскія Ескен була відкрита до можливої заборони AfD. За її словами, якщо Відомство із захисту конституції визнає партію правоекстремістською, слід домагатися її заборони.
«Боротьба з AfD — це завдання, яке суспільство в цілому та всі демократи повинні виконувати разом», — сказала Ескен.
За заборону партії раніше висловлювався також депутат Бундестагу від ХДС Марко Вандервіц.
У березні 2021 року Федеральне відомство із захисту конституції вже визнало AfD такою, що підозрюється у правоекстремізмі.
Але у Німеччині є також критики можливої процедури заборони AfD. Наприклад колишній міністр внутрішніх справ Баварії Гюнтер Бекштайн вважає, що шанси на успіх у Федеральному конституційному суді «близькі до нуля».
«Абсолютною передумовою для заборони є доказ агресивної, бойової позиції», — сказав Бекштайн. Водночас, немає доказів того, що саме партія AfD стоїть за жорстокими нападами на політиків, які останнім чаом почастішали.
Провадження щодо заборони партії – це палиця з двома кінцями: в разі успіху її функціонери можуть піти в підпілля, щоб уникнути органів безпеки. Якщо процедура провалиться, партія може представити себе як переможця, а також і як жертву політичної конкуренції.
Згідно з нещодавніми опитування, якби федеральні вибори відбулися зараз, AfD набрала би понад 21% і стала б другою за кількістю голосів політичною силою після Християнсько-демократичного союзу (26%).
Роберт Зессельманн, кандидат від ультраправої партії AfD, переміг на виборах 25 червня в окрузі Зоннеберг у східній Тюрингії, набравши 52,8% голосів виборців. Це стало проривом для партії, з якою основні партії Німеччини офіційно відмовляються співпрацювати через її радикальні погляди, але яка збільшує свої показники підтримки у національних опитуваннях.
Фрідріх Мерц, лідер Християнсько-демократичного союзу (ХДС), опозиційної партії в Німеччині, зіткнувся з негативною реакцією після того, як заявив, що його партія готова порушити табу та співпрацювати на місцевому рівні з радикальними правими, зокрема із партією «Альтернатива для Німеччини»
Через позицію AfD, яка виступає проти накладення на Росію санкцій за її війну в Україні, канцлер Німеччини Олаф Шольц назвав її «партією Росії». У 2018 році представники AfD відвідували анексований Росією Крим, а у 2022 планували поїздку на окупований російськими військами Донбас.