Оновлено. Названо ім'я вбитого співробітника КДБ.
У Мінську співробітники КДБ вдерлися до квартири IT-шника. Під час стрілянини одного з силовиків було ліквідовано, програміста - застрелили, повідомляє «Еврорадио».
За даними видання, КДБ відпрацювував адрес учасників минулорічних протестів проти фальсифікації виборів режимом Олександра Лукашенка.
Силовики вибили двері в квартиру, де мешкав 31-річний програміст Андрій Зельцер із дружиною і дитиною. Захищаючи своє житло, чоловік відкрив вогонь з мисливської рушниці і влучив у одного з нападників. Ті з пістолетів розстріляли господаря квартири.
У КДБ Білорусі стверджують, що чоловіка застрелили під час «спеціальних заходів з відпрацювання адрес, в яких могли знаходитися особи, причетні до терористичної діяльності».
При цьому на відео, що опублікувало державне інформагентство «БЕЛТА» і провладні Telegram-канали видно, що двері в квартиру ламають люди в цивільному без спецекіпірування, які представляються «міліцією».
Опублікований ролик - змонтовано з відео з різних джерел: телефонів, зйомка на які велася з боку учасників штурму, і телефону, встановленого на штатив в квартирі. Справжність відеозапису - під питанням.
За даними білоруських видань, дружину вбитого програміста відвезли до СІЗО на Окрестіна. Цей ізолятор регулярно фігурував в репортажах про тортури, побиття і зґвалтування учасників протестів у Мінську. 40-річній жінці інкримінують співучасть у вбивстві співробітника КДБ. Дитина, учень молодших класів, під час штурму була в школі.
У некрологах вбитого КДБшниками називають Дмитром, в відео звучить його позивний «Нірвана». За даними ресурсу BYPOL, це боєць групи «А» КДБ Дмітрій Федосюк 1990 року народження, уродженець Мінська. Його мати Тетяна Федосюк очолює один з підрозділів центрального апарату Комітету держбезпеки Білорусі.
Андрій Зельцер був тімлідом у компанії EPAM Systems. Голову ради директорів цієї компанії Аркадія Добкіна Олександр Лукашенко в серпні 2021 року називав одним зі спонсорів протестів.
У серпні минулого року в Білорусі спалахнули протести проти режиму Олександра Лукашенка, спровоковані фальсифікацією президентських виборів і міліцейським насильством проти громадян. За цей час тисячі людей були затримані і побиті силовиками, щонайменше п'ятеро протестувальників загинули. Десятки людей зникли безвісти.
Сім вропейських держав, включаючи Україну, доєдналися до санкцій, які Європейський Союз ввів проти чиновників режиму Олександра Лукашенка. Крім України санкції підтримали країни-кандидати в члени ЄС Північна Македонія, Чорногорія та Албанія, а також Ісландія, Ліхтенштейн і Норвегія, що входять до Європейської економічної зони. Політику цих держав буде приведено у відповідність до рішень Ради ЄС про санкції.
Також санкції проти режиму Лукашенка ввели Велика Британія і Канада.
Мінфін США включив до санкційного списку керівництво силових структур і Центрвиборчкому Лукашенка.
Офіційний Київ «поставив на паузу» контакти з Мінськом. Верховна Рада визнала вибори в Білорусі сфальсифікованими і підтримала введення санкцій.
Після чергових сфальсифікованих виборів і придушення масових протестів Лукашенко почав прискорено дрейфувати в бік Кремля.
Детальніше про те, як Лукашенко перевіряв Кремль на міцність, читайте в статті Андрія Паливоди для ZN.UA "Без анексії й інтеграції".