Європейці бояться, що російський диктатор Владімір Путін може розпочати війну проти них й перевірити НАТО на міцність вже протягом наступних двох років, скориставшись тим, що в цей час Дональд Трамп все ще буде президентом США, а сам Союз ще не встигне зміцнити свій оборонний потенціал, пише Politico. Тож тамтешні політики не виключають в тому числі можливість початку російської наземної операції, хоча і вважають її малоймовірною, адже вторгнення в Україну справді виснажило ресурси РФ.
"Щось може статися дуже скоро — у Росії з'явилося вікно можливостей, — пояснив член комітету з закордонних справ Європарламенту Міка Аалтола. — США виходять з Європи, трансатлантичні відносини в руїнах, а ЄС ще не повністю готовий самостійно взяти на себе відповідальність".
Аалтола наголошує, що у Європі вважають, що РФ зробить "щось більш цілеспрямоване" або розпочне вторгнення, щоб створити неоднозначність. Мета Кремля, на думку фінського євродепутата, — посіяти розбрат у НАТО щодо доцільності застосування 5-ї статті Колективного договору.
ЗМІ наголошують, що за останні роки витрати європейців на оборону справді значно зросли, але повний ефект від цього вони можуть відчути не зараз, а ще за кілька років. Навіть у "Дорожній карті оборонної готовності" сказано, що НАТО буде готовим до "надійного стримування своїх супротивників та реагування на будь-яку агресію" до 2030-го. Тим часом дедлайн перебування Трампа на посаді президента США збігає у січні 2029-го.
"Це насправді найгірше, що можна створити в демократичних країнах", — сказав Аалтола щодо держав, які намагаються применшити російську загрозу, мовляв, це може ввести Європу в оману щодо безпекових ризиків.
Нагадаємо, за даними Politico, на неформальному саміті на Кіпрі 23-24 квітня лідери ЄС обговорили механізми взаємної допомоги у разі нападу та те, як у такому випадку не спровокувати конфлікт, протиставивши своє рішення головному "козирю" НАТО — п'ятій статті Колективного договору. Опція, яку обговорювали західні політики — це стаття 42.7 договору ЄС, яка якраз і передбачає взаємну допомогу країн Союзу у випадку агресії ззовні, але цей механізм працює не до кінця зрозуміло.