У книзі "Атлант розправив плечі", якій у жовтні цього року виповниться 60 років, Айн Ренд поставила питання, що станеться, якщо найбільш талановиті бізнесмени суспільства влаштують страйк, втомившись від надмірного оподаткування і регулювання з боку уряду.
Розробка інновацій зникне. Економіка зануриться в стагнацію. А уряд, втративши можливість легко стягувати різні збори, стане ще більш жорстоким. Велика Британія, яка лишається п'ятою найбільшою економікою в світі, опинилася на початковій стадії свого експерименту доведення Атланта до божевілля.
Про це пише The Economist, нагадуючи, що після революції Маргарет Тетчер у 80-х роках Британія стала однією з найбільш відкритих і привабливих для бізнесу економік. Вона стала найбільшим отримувачем прямих іноземних інвестицій у Європі. Британія посідає сьоме місце в глобальному індексі легкості ведення бізнесу. До того ж у неї найбільш ліберальні у світі правила корпоративного поглинання.
Британія досі отримує вигоду від такого режиму. Безробіття в країні становить 4,4%, і це найнижчий показник за 42 роки. Google збирається збудувати свій центр в районі King's Cross у Лондоні для 5 тисяч працівників.
Але цей стан речей переживає атаку з двох напрямків. По-перше, Консервативна партія веде переговори про вихід країни з ЄС, що зупинить тривалий притік капіталу, талантів, а також нашкодить торгівлі. А тим часом, головну опозиційну партію очолює лівий радикал, який хоче скасувати всі позитивні результати роботи Тетчер.
Brexit вже почав завдавати шкоди по британській найбільш глобалізованій індустрії - фінансовій. Найбільші інвестиційні банки вже перенесли частину персоналу і операцій в континентальну Європу. Ситуація може стати катастрофічною, коли лондонський Сіті зрозуміє, що ЄС не дозволить Британії просто так вийти і зберегти всі переваги, які дає їй членство зараз. Консалтингова фірма Oliver Wyman передбачає, що країна може втратити 75 тисяч робочих місць у фінансовому секторі, якщо вона втратить доступ до єдиного ринку ЄС. А це 7% від усіх британських робочих місць. Інша фірма EY чекає, що Британія втратить 83 тисячі робочих місць. Попит на будинки у Лондоні, вартістю понад 2,6 мільйони доларів, падає, в той час як у Парижі і Франкфурті інтерес до такої нерухомості зростає.
Вплив Brexit поширюється і на низку інших сфер. Кількість іноземних випускників, які шукають роботу в Британії, скоротилася на 12% після референдуму про вихід з ЄС. Про це свідчать дані LinkedIn. А інвестиції у британську автомобільну промисловість цього року скоротилися на половину у порівнянні з показниками 2016-го. Якщо ж порівнювати з інвестиціями 2015 року, то цьогорічні складають лише чверть від них.
Багато прихильників Brexit вважають все це тимчасовими незручностями, які варто потерпіти через причини, описані Ренд в "Атлант розправив плечі". Вони говорять, що ЄС - велетенська бюрократична машина, яка більше зацікавлена у регулюванні вчорашніх індустрій, ніж в інвестуванні у майбутнє. А тому Британія зможе процвітати, якщо перетворить себе на європейський Сінгапур і привабить мобільні індустрії.
Ця точка зору здається позитивною, але вона все ж зіштовхнулася з низкою проблем. По-перше, ЄС навряд чи дозволить новому Сінгапуру з'явитися біля своїх кордонів. Британія постане перед вибором: або грати за європейськими правилами і отримати доступ до європейських ринків, або створити власні правила і втратити такий доступ. По-друге, ціна може виявитися надто високою. У Британії зараз дефіцит бюджету на рівні 3% від ВВП. У неї також надзвичайно великий "валовий" баланс через те, що вона стала глобальним вузлом для банків і холдингових компаній. Це робить її чутливою до панічних реакцій на проблеми, пов'язані з переговорами щодо Brexit чи можливістю того, що Британію позбавлять членства без будь-якої угоди про подальші двосторонні відносини з Європою. Третя і найбільш важлива проблема криється в тому, хто стане наступним прем'єр-міністром королівства. Якщо у Сінгапура був Лі Куан Ю, то у Британії буде Джеремі Бернард Корбін.
Лідер лейбористів за крок від влади. Адже Консервативна партія дуже роздроблена. І деякі її члени хочуть, щоб нинішнього прем'єра-консерватора Терезу Мей замінив Джейкоб Ріс-Могг. Навряд чи Корбін відмовиться від своїх крайніх "лівих" поглядів, коли очолить уряд. Він б'є в один і той же барабан вже більше 30 років. До того ж він оточений соратниками на зразок Сеумаса Мілна і Джона МакДоннела, розбіжності у поглядах яких полягають лише в тому, з кого краще брати приклад: з Йосипа Сталіна чи Лева Троцького.
Перемога Корбіна на виборах може призвести до найбільшого конфлікту між світовими ринками і суверенним урядом з 1981 року, коли у Франції Франсуа Міттеран запропонував провести масштабну націоналізацію. Тоді французького президента зупинили невдоволені демонстранти. Але Корбін, швидше за все, буде більш стійким. Його політика більш "червона", ніж у Міттерана. Британський лейборист вірить, що зміни відбуваються не завдяки консенсусу, а завдяки конфлікту. ЗМІ і ринки будуть говорити, що Корбін руйнує країну. Але його молоді прихильники будуть спочатку раді зростанню інфляції і обвалу цін на нерухомість.
Результатом поєднання Brexit і приходу Корбіна до влади може стати дистопія, описана Ренд: суспільство, яке переживає стагнацію і яке дратує чужий успіх. Відтік талантів не просто завдасть серйозний удар по економіці Британії, яка почне скорочуватися після того, як багаті люди почнуть витрачати гроші в Парижі і Франкфурті замість Лондона чи Лідса. Доходи держави теж почнуть скорочуватися, оскільки 1% найбагатших людей платить майже 30% податкових надходжень у держбюджет. А на 10% багатих людей припадає 60% від всіх податків. Корбін, схоже, думає, що він зможе все владнати, якщо змусить багатіїв заплатити "трошки більше". Але навіщо успішним людям платити Лондону, якщо вони можуть переїхати з країни після Brexit у більш вигідне місце?
Як зауважив підприємець Люк Джонсон, у світі дуже багато місць, де британського Атланта чекають з відкритими обіймами: від сусідньої Франції, яка хотіла б привабити британських банкірів і ІТ-працівників, до АОЕ чи Сінгапуру. Коли Атлант розправляє плечі, весь Туманний Альбіон страждає.
Нагадаємо, з понеділка Великобританія і ЄС почали третій раунд переговорів, де намагаються вирішити питання прав громадян ЄС і Великобританії, які живуть за кордоном, фінансового врегулювання і межі Їрландії та Північної Ірландії.
Президент Єврокомісії Жан-Клод Юнкер заявив про те, щоуряд Великобританії зволікає, щоб викласти на стіл усі свої карти по виходу країни з ЄС. За його словами, всі документи британський уряд підготував, але жоден з документів не є задовільним.