Глобальні викиди вуглекислого газу від енергетики зросли до нового максимуму у 2023 році, попри скорочення використання викопного палива в розвинених економіках ЄС та США, свідчить новий звіт Міжнародного енергетичного агентства (МЕА). Про це повідомляє FT.
Викиди сягнули рекордних 37,4 млрд тонн, збільшившись на 1,1 відсотка, або 410 мільйонів тонн, порівняно з роком раніше, оскільки посухи та підвищення попиту на енергію призвели до зростання використання викопного палива.
Це суперечить необхідності скорочення викидів майже на 45% до 2030 року, щоб обмежити глобальне потепління на рівні не більше ніж 1,5°C порівняно з доіндустріальною епохою. Вже зараз зростання температури становить щонайменше 1,1°C, а минулий рік був найспекотнішим за всю історію спостережень.
Більша кількість викидів в Індії та Китаї “перекрили” скорочення в ЄС та США, оскільки економіки країн, що розвиваються, залишаються залежними від вугілля для задоволення попиту на енергію, навіть якщо вони водночас розвивають чисту енергетику.
Однак МЕА окреслило більш позитивну картину в довгостроковій перспективі, заявивши, що викиди, пов'язані з енергетикою, зазнали "структурного уповільнення" завдяки зростанню використання чистих джерел енергії, таких як вітрові турбіни та сонячні батареї.
Загалом, за даними МЕА, зростання викидів за останні п'ять років було б приблизно втричі вищим, якби не розвиток технологій чистої енергетики.
Важливо, що таким країнам, як США та держави ЄС, вдалося скоротити викиди, пов'язані з енергетикою, попри економічне зростання.
"Перехід на чисту енергію продовжує розвиватися швидкими темпами і стримувати викиди", - сказав виконавчий директор МЕА Фатіх Біроль, додавши, що сектор продемонстрував "стійкість" під час пандемії та енергетичної кризи.
Загальний рівень викидів включає викиди від спалювання викопного палива для отримання енергії, а також від промислових процесів, таких як виробництво цементу та спалювання нафти й газу.
У звіті МЕА підкреслюється вплив погоди на викиди: посухи, посилені погодним явищем Ель-Ніньйо, внаслідок якого нагрівається Тихий океан, призвели до рекордного падіння виробництва електроенергії на гідроелектростанціях.
За даними МЕА, як наслідок, здебільшого використовувалися електростанції, які працюють на викопному паливі, що призвело до додаткових викидів вуглекислого газу на 170 млн тонн, або близько 40% від загального збільшення викидів минулого року.
Падіння виробництва гідроенергії особливо вплинуло на Індію та Китай. Викиди від спалювання викопного палива в Китаї зросли на 5,2%.
За даними МЕА, країна швидко розвивала більш чисті джерела енергії, на які припадає близько 60% нової сонячної та вітрової енергії, а також електромобілів. Але цього було недостатньо, щоб покрити 6,1% збільшення попиту на енергію в Китаї, оскільки економіка країни зростала за рахунок секторів, таких як будівництво.
На противагу цьому, викиди від виробництва енергії з викопного палива в США скоротилися на 4,1%, попри зростання економіки на 2,5%, оскільки нижчі ціни на газ допомогли країні виробляти більше електроенергії з газу, а не з вугілля.
У той же час, викиди від виробництва енергії в ЄС скоротилися майже на 9%, попри економічне зростання на 0,7%. МЕА пояснює цю тенденцію зростанням використання відновлюваних джерел енергії, таких як вітроенергетика.
Виробництво електроенергії з вугілля та газу в ЄС впало на 27% та 15% відповідно, повідомляє МЕА, зазначаючи, що ці джерела вперше обігнала вітроенергетика.
"Пандемія, енергетична криза та геополітична нестабільність - все це могло б підірвати зусилля зі створення чистіших та безпечніших енергетичних систем. Натомість у багатьох країнах ми побачили протилежне”, - сказав Біроль.
Однак він закликав докласти більше зусиль, аби допомогти країнам з економікою, що розвивається, активніше інвестувати в чисту енергетику.
За даними Міжнародного енергетичного агентства (МЕА), світовий попит на природний газ до 2040 року буде навіть нижчим, ніж очікувалося, оскільки відновлювані джерела енергії займатимуть більшу частку в енергетичному балансі. При цьому, ЗМІ писали, що європейські компанії укладають довгострокові газові угоди, що суперечить кліматичним цілям ЄС.