Туреччина підштовхнула союзників по НАТО до пом'якшення офіційної реакції на примусову посадку Білоруссю пасажирського літака і затримання в неділю опозиційного журналіста, повідомили Reuters два дипломата, знайомі з цим питанням.
30 союзників НАТО опублікували в середу заяву з двох абзаців, в якій засуджували примусову посадку рейсу Ryanair з метою арешта журналіста Романа Протасевича, але не містили жодних каральних заходів, на яких наполягали союзники з Балтії і Польща.
Заява була також менш різкою, ніж публічні висловлювання генерального секретаря НАТО Йенса Столтенберга. Він назвав те, що трапилося «викраденням державного літака» і «обурливим».
За словами двох дипломатів, Анкара наполягала на тому, щоб будь-яка згадка про підтримку нових санкцій Заходу щодо Білорусі і заклики до звільнення там політичних в'язнів було виключено з тексту. Вони додали, що також були видалені формулювання, які загрожують припиненням співпраці НАТО з Білоруссю.
Мотиви Туреччині не відразу стали зрозумілі.
Дипломати заявили, що Анкара, можливо, намагається зберегти зв'язки з Москвою, найближчим союзником Білорусі, і підтримувати економічні відносини з Білоруссю через Turkish Airlines, яка виконує щоденні рейси до Мінська. Іншою можливістю може бути бажання Туреччини прийняти російських туристів цього літа після пандемії COVID-19.
Сплеск коронавірусу минулого місяця і шквал попереджень про поїздки за кордон скасували багато ранніх бронювання і підвищили ймовірність ще одного втраченого туристичного сезону для Туреччини, яка покладається на приплив грошових коштів для фінансування свого великого зовнішнього боргу.
МЗС Туреччини не відповів на запит про коментар.
Офіційний представник НАТО сказав: «Заява Північноатлантичної ради з Білорусі було погоджено всіма 30 союзниками на основі консенсусу. Ми не вдаємося в подробиці обговорень в Північноатлантичній раді, які носять конфіденційний характер».
Один з дипломатів сказав, що Столтенберг домігся згоди всіх союзників, включаючи Туреччину, щодо остаточного тексту, опублікованого на веб-сайті НАТО, щоб уникнути подальших розбіжностей в суспільстві.
За словами дипломатів, наполягання Туреччини на пом'якшення тексту засмутило ряд союзників, зокрема Польщу, Литву і Латвію, які наполягали на більш жорстких формулюваннях.
Третій дипломат сказав, що опір Анкари було в основному направлено на використання формулювань, відмінних від формулювань Європейського союзу, в якому докладно представлені пропозиції щодо санкцій. До них відносяться заборона на прольоти повітряного простору ЄС білоруськими авіакомпаніями, заборона білоруським авіакомпаніям використовувати аеропорти ЄС і заклик до авіакомпаній ЄС уникати Білорусі.
Туреччина не є членом ЄС, хоча вже багато років є кандидатом.
«Багато союзників були дуже розчаровані Туреччиною. Для НАТО було важливо відреагувати, і незрозуміло, чому Анкара захотіла захищати Лукашенко», - сказав європейський дипломат, який був присутній на дискусії.
В останні роки Туреччина стала більш важким партнером для деяких союзників по НАТО, зіткнувшись з Францією з приводу політики Туреччини в Лівії, зі Сполученими Штатами щодо Сирії і з Грецією з приводу енергетичних прав в Середземномор'ї.
Туреччина також закупила у Росії ракети протиповітряної оборони, яка, на думку НАТО, є противником, які намагаються дестабілізувати Захід.
Сполучені Штати і Європейський союз розкритикували те, що вони вважають сповзанням до більш авторитарного правління при президенті Тайіпом Ердоганом, особливо після невдалого перевороту 2016 року.
Але Туреччина, яка має другу за чисельністю армію в НАТО і знаходиться в стратегічному місці між Європою і Близьким Сходом і з узбережжями Чорного і Середземного морів, занадто велика і важлива для ЄС або США, щоб її ігнорувати.
Анкара неодноразово заявляла, що підтримує НАТО, але має право проводити свою власну суверенну зовнішню політику.
Раніше повідомлялося, що Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба дорікнув НАТО в тому, що Альянс не може знайти формат участі України в саміті Альянсу 14 червня.