Отже, цього тижня відбувся поворотний момент у світовій геополітиці: набуло чинності європейське ембарго і обмеження цін на російську нафту, запроваджене країнами G7, пише FT.
Принижена Росія пригрозила припинити експорт до країн, що дотримуються цінової стелі ($60 за барель).
Це мало б призвести до різкого зростання цін на нафту, особливо через кілька тижнів після того, як картель "ОПЕК+" оголосив про нове глибоке скорочення поставок.
Однак у четвер міжнародний нафтовий еталон Brent встановився на позначці 76,15 доларів за барель, що є новим мінімумом для 2022 року. Що відбувається?
Заборона Європи на імпорт сирої нафти з Росії, найбільшого у світі експортера, є санкцією, спрямованою на те, щоб змусити Москву перенаправити постачання та знизити доходи Путіна. Але план "Великої сімки" щодо обмеження цін спрямований одночасно і на те, щоб зняти напругу на ринку. Він спрацював.
Коли ЄС оголосив про введення санкцій проти будь-якого танкера, який перевозить російську нафту, навіть того, що йде до Азії, у деяких західних столицях виникло занепокоєння, що ці заходи призведуть до обвалу російського експорту та зростання цін на нафту. Деякі західні політики боялися ще одного витка інфляції.
Проте встановлена стеля цін дозволяє Росії із прибутком продавати нафту споживачам, а й допускати зростання ціни неї.
Таким чином, наразі трейдери мають впевненість у тому, що потоки нафти надходитимуть практично безперешкодно.
Нагадаємо, 5 грудня, набуло чинності ембарго на морські постачання нафти з Росії до країн Євросоюзу, а також почав діяти ліміт цін на російську нафту, встановлений ЄС, країнами G7 та Австралією. Також почав діяти так званий страховий бойкот російської нафти – страховим компаніям заборонено надавати страхові послуги компаніям, танкери яких перевозять російську нафту із порушенням цінового ліміту. Росія у відповідь на ці санкції хоче встановити мінімальну ціну для своєї нафти, яка йде на експорт.