UA / RU
Підтримати ZN.ua

«Треба буде - введемо»: Представник Держдепу США про введення санкцій проти оточення Путіна

У Держдепартаменті переконані, що за отруєння Навального несуть відповідальність російські спецслужби.

Сполучені Штати можуть розширити санкції за порушення Росією прав людини, якщо вважатимуть, що інші особи чи структури підпадають під критерії, необхідні для введення обмежувальних заходів. Про це заявив речник Держдепартаменту США Нед Прайс, відповідаючи на питання, чому санкції за отруєння Алєксєя Навального ввели держчиновників Росії, а не проти олігархів, близьких до президента РФ Владіміра Путіна, передає « Голос Америки ».

«Ми уважно вивчили інформацію, свідоцтва з відкритих джерел, а також спиралися на власні джерела уряду Сполучених Штатів. І об'єкти тих санкцій, які ми сьогодні ввели, відповідають нашим критеріям для введення санкцій у відповідності з різними законами і розпорядженнями виконавчої влади. Це, звичайно, не означає, що, те, про що було нами оголошено сьогодні, вичерпує наші зусилля із залучення Росії до відповідальності за порушення прав людини... Якщо ми будемо вважати, що в наших інтересах розширити коло об'єктів наших санкцій за порушення прав людини, пов'язані зі справою пана Навального або ті, що стосуються більш загальної поведінки Росії, ми повинні будемо визначити, наскільки це відповідає критеріям, про які я говорив. Якщо це буде в наших інтересах, то я вважаю, що ви почуєте про подальші політичні кроки», - сказав Прайс.

Також він підкреслив, що Вашингтон вважає відповідальними за отруєння Навального саме російські спецслужби: «Серед тих структур, проти яких ми ввели санкції, є Федеральна служба безпеки Росії, ФСБ. Я думаю, це ясно говорить про те, на кому, на нашу думку, лежить вина».

Читайте також: Суд Москви відмовився звільнити Навального на вимогу ЄСПЛ

2 лютого Алєксєя Навального засудили до 3,5 років позбавлення волі за порушення умов випробувального терміну у справі про шахрайство відносно компанії «Ів Роше». Від терміну відняли 10 місяців домашнього арешту, опозиціонер повинен провести в колонії загального режиму 2 роки і 7 місяців.

Його затримали 17 січня, після повернення з Німеччини. У берлінській клініці «Шаріте» Навальний проходив курс лікування і реабілітації після того, як російські спецслужби отруїли його бойовою речовиною «Новачок».

Євросоюз засудив дії Кремля, а Литва, Латвія та Естонія закликали ЄС посилити санкції проти Росії. 23 січня в РФ пройшли масові протести, поліція затримала майже 3,5 тисячі осіб.

Чому Кремль пішов на загострення ситуації навколо опозиціонера? Чому Навальний, знаючи про загрозу арешту, все ж повернувся в Росію? Чи становить він реальну загрозу для путінського режиму? Про це читайте в статті Олексія Коваля «Путіну потрібен Навальний», а також в матеріалі Андреаса Умланда «Як ставитися до феномену Навального» в ZN.UA.

Варто нагадати, що 21 лютого соратники Алєксєя Навального за «Фонду боротьби з корупцією» Леонід Волков і Іван Жданов зустрічалися в Брюсселі з європейськими дипломатами. Волков зазначив, що в разі, якщо ЄС прийме санкції відносно чиновників, які не здійснюють регулярних закордонних поїздок або не мають власності чи активів за кордоном, обмеження не матимуть ефекту. Вони пропонували, щоб європейські дипломати сфокусували санкції на найближчому оточенні Путіна, особливо на олігархів, які фінансово підживлюють режим. Що завадило ЄС ввести санкції проти соратників глави РФ? Чи готові в Європі до більш жорстких санкцій щодо Росії? Детальніше читайте в статті Олексія Коваля «Самоприниження».