UA / RU
Підтримати ZN.ua

Трамп свідомо грає у гру Путіна - FT

Політика президента США в дусі "Америка перш за все", схоже, означає відмову від впливовості його країни.

Дії 3 можна стримати, на відміну від його слів. А от змінити думку президента США - це зовсім інша справа. Тож важливі чиновники в адміністрації говорять про постійну боротьбу за напрямок американської зовнішньої політики між Трампом і членами його команди.

Про це пише на сторінках Financial Times оглядач Філіп Стівенс. Приміром, президент, хоч і неохоче, але визнав, що не може дозволити катувати підозрюваних у тероризмі. Міністр оборони Джеймс Меттіс сказав прямо: "Ні". Тому що це не приносить результатів і суперечить американським цінностям. Трамп, зрештою, погодився, але ніхто у Білому домі навіть не сумнівається, що він досі вірить у ефективність тортур.

Теж саме можна сказати про ставлення президента США до союзників. Час від часу міністр оборони Джеймс Меттіс і радник з питань національної безпеки Герберт Макмастер вмовляють Трампа підтвердити прихильність до американських оборонних зобов'язань в рамках НАТО і угод з Японією і Південною Кореєю. Але вони досі не змогли його переконати, що саме ці домовленості з союзниками і примножують американський вплив.

В цю ж категорію можна зарахувати і відносини з Росію. Трамп хотів би укласти угоду з Володимиром Путін під час зустрічі на саміті G20 завтра. Але проблема в тому, що члени його адміністрації заблокують будь-що суттєве, на що міг би наважитися непердбачуваний президент. Проблема все ж в тому, що його радники не можуть змінити погляди Трампа на світ.

Численні розслідування втручань Росії у вибори в США і можливих зв'язків виборчої команди кандидата-республіканця жодним чином не притупили захоплення Трампа російським автократом. Якби його воля, він би скасував американські санкції, запроваджені в якості покарання Росії за війну проти України, і повернувся б до співпраці з Путіним у Сирії, якби Кремль погодився на необхідність стримати вплив Ірану в регіоні.

"Байдужість Трампа до долі України стала очевидною під час його зустрічі з Сергієм Лавровим у Білому домі в травні. Американський президент пояснив, що він хоче, щоб Москва вела переговори з Києвом саме тому, що інші у Вашингтоні (Конгрес і Держдепартамент зокрема) наполягають на виконанні Мінських угод. Поширення західних цінностей, захист територіальної цілісності України, зупинка російського реваншизму - все це абсолютно не привертає увагу Трампа", - йдеться в статті.

Підходи американського президента сформовані імпульсами, інстинктами і упередженнями. У Путіна ж є те, що політологи називають великою стратегією. Він опортуніст, але у нього є цілі. Автор нагадує, що на зустрічі, організований Aspen Italia і Chatham House, аналітик зовнішньої політики з Москви описав російську стратегію.

Анексувавши Крим, вторгнувшисть на Схід України, втрутившись у громадянську війну в Сирії і Лівії, російський президент ставить собі одну просту ціль. Світовий порядок після Холодної війни дав США безперечну першість. Вашингтон відкидав будь-які занепокоєння Москви, коли приймав рішення щодо Балкан, Афганістану, Іраку чи Лівії. Виступаючи проти Америки на Близькому Сході і претендуючи на пострадянські країни у Європі, Путін кидає виклик цьому порядку.

Його стратегія націлена на знищення системи безпеки на чолі з Амереикою і встановлення міжнародної системи, заснованої на першості великих держав і регіональних гегемоніях. Для Заходу концепт сфер впливу, встановлений у Відні в 1815 році, - це лише епізод історії. Для Кремля ж - це модель для міжнародних відносин, яку можна втілити сьогодні.

Єдине, чого Путін не міг собі навіть уявити, то це появи у Білому домі такого прихильного колабораціоніста. Трамп розділяє погляди на світ Кремля. Звісно, він буде час від часу говорити про американську глобальну відповідальність, але, як і Путін, він націоналіст, а не глобаліст. Союзники повинні розуміти, що цей президент США не той, на кого можна буде покластися в момент кризи.

Раніше на сторінках лояльного до Демократичної партії видання Washington Post колишній посол США в Росії Майкл МакФол писав, що Трамп може домовлятися з Путіним щодо України, але не за спиною українців. Трамп повинен підтвердити, що хоче скасувати санкції, але лише після того, як Росія припинить підтримувати бойовиків в Донбасі і виконає Мінські угоди чи нову покращену мирну угоду.

Тим часом, німецьке видання Die Welt пише, що Путін намагатиметься улестити Трампа під час першої зустрічі. Але американський президент прийде на неї "зі зв'язаними руками". У США всі сторони будуть пильно стежити за кожним рухом Трампа.