Президент Дональд Трамп стане не першим президентом США, який після невдач у внутрішній політиці переключився на зовнішню.
Як виявилося, навіть невеликі військові дії в Сирії можуть згуртувати громаднськість навколо головнокомандувача, особливо якщо це в американських моральних і прагматичних інтересах.
Щастя Трампа в тому, що демократи і республіканці готові діяти спільно на кількох фронтах. Про це на сторінках лояльної до Демократичної партії газети Washington Post пише оглядач Дженіфер Рубін.
Перш за все те, що Трамп визнав факт, що Росія стоїть за жорстоким режимом в Сирії, може стати можливістю змінити його ставлення до Москви. Принаймні, американський президент вже відкрив у собі ентузіазм працювати з НАТО, який він більше не називає "застарілим".
"Якщо Трамп хоче добитися законодавчих перемог, йому потрібно звернути увагу на санції проти Росії, які обговорюють в Конгресі", - пише оглядач.
Цього тижня сенатор-республіканець від Огайо Роб Потрман пояснив, що існує міжпартійна угода щодо політичних інструментів, які США повинні використати для підтримки України, стримування подальшої російської агресії і захисту американських інтересів, до яких входить збереження ліберального порядку на чолі зі США. Адже Росія кидає виклик саме цьому світовому порядку. Санкції - один з таких інструментів на рівні з передачею Україні летального озброєння, щоб збільшити її здатність захистити себе.
Виступаючи в Сенаті перед призначенням на посаду Держсекретаря США, Рекс Тіллерсон висловив підтримку такому підходу обох партій. На думку Портмана, з огляду на все це, Конгрес повинен рухатися вперед і затвердити збільшення військової присутності США у Східній Європі, а також дати початок скоординованим діям проти російської пропаганди в Україні і інших країнах Європи. Крім того, на думку республіканця, ЄС і США повинні змусити Москву заплатити за невиконання Мінських угод, а також за порушення "Будапештського меморандуму" і інших міжнародних угод.
Рубін нагадує, що також з початком президенства Трампа більш зухвало почав себе поводити Іран, який продовжує випробовувати ракети, підтримувати режим Башара Асада і бойовиків "Хезболли". Більше того, Іран разом з Росією намагаються підірвати вплив США у Афганістані. "Талібан" знову взяв під контроль частину території в той час, як Москва і Тегеран надають йому підтримку. США бракує чіткої афганської політики.
Оглядач пише, що багато-хто в Когресі готовий підтримати нові санкції проти Ірану за незаконні запуски ракет, підтримку режиму Асада і спіпрацю з джихадистами. ЄС може підтримати цю ініціативу як прояв повернення американського лідерства. У всякому разі, якщо Трамп погодиться запровадити санкції, він отримає важіль впливу на Іран і його союзників у Росії.
Жортску розмову з Кремлем, яку провів Тіллерсон цього тижня, добре сприйняли в Америці. Тепер у Держсекретаря є сильні аргументи на користь санкцій проти Росії і Ірана. Трамп може закликати Конгрес підтримати цю ініціативу, а потім пожинати похвалу він парламентарів, які зараз не дуже лояльні до нього. Так він може здобути підтримку Конгресу, якої йому бракує для втілення деяких внутрішньополітичних планів.
Тим часом, видання The Economist писало, що плани Трампа щодо відносин з Росією зламалися швидше, ніж у попередників. В перші дні президенства Обама теж намагався перезавантажити російсько-американські відносини. Але до кінця його другого терміну Росія анексувала Крим, влаштувала конфлікт в іншому регіоні України і стала на бік Асада. Трамп, вочевидь, запланував більш рішуче стратегічне зближення з Росією. Але його зусилля розбилися значно швидше і драматичніше.
Тим часом, лояльне до Демократичної партії видання Washington post зауважило, що Трамп мовчить про роль Путіна у Сирії навіть після хімічних атак. Американський президент досі не промовив ні слова критики на адресу російського.