Людство дуже часто вчиться на власних помилках. Уроки, які світ засвоїв унаслідок пандемії COVID-19, можуть сформувати майбутнє усього людського виду. The Washington Post надає перелік ключових висновків, які світ має зробити після пандемії.
Природа легко може знищити людей
Не варто сліпо піддаватися на оманливу красу веселки та заходів сонця. Під цією красою криється жорстока еволюційна боротьба між людьми та небезпечними патогенами. З часом люди адаптуються до нових хвороб, але проблема в тому, що патогени еволюціонують набагато швидше. Наприклад, кишкова паличка розмножується настільки швидко, що за день може пройти таку кількість мутацій, якої людський вид не досягне навіть протягом тисячоліття.
Новий патоген з’являється в середньому кожні чотири-п’ять років. COVID-19 став яскравим прикладом небезпеки, яку може становити невідомий збудник хвороби. Крім того, серйозну загрозу представляють навіть мутації грипу, який має високий рівень смертності і є надзвичайно трансмісивним. Моделювання вказує на 3-відсоткову ймовірність пандемії грипу зі смертністю, подібною до пандемії свинячого грипу 2009 року (яка за перший рік забрала від 150 тисяч до 575 тисяч людських життів). На думку вчених, ймовірність пандемії грипу, яка може спричинити 6 мільйонів смертей або більше, становить один відсоток.
Люди самі створюють собі проблеми
Близько 75 відсотків нових невідомих захворювань є зоонозними, тобто переходять від тварин до людини. Навіть володіючи цією інформацією, люди самі наражають себе на небезпеку різними способами. Потреба у білку призвела до значного збільшення кількості та концентрації одомашнених тварин, які також можуть бути носіями патогенів, що потенційно можуть перейти до людини.
Водночас вирубка лісів призводить до того, що люди частіше контактують з дикими тваринами, такими як кажани, які зазвичай дуже активно поширюють інфекцію. Природа може запропонувати людям отруйний штурм небезпечних збудників хвороб. Вчені за останні кілька років виявили 1200 захворювань, що перейшли від тварин до людей, і, за підрахунками, може бути ще близько 700 тисяч, про які люди просто ще поки не знають.
Ізоляція від глобальних загроз - це міф
Людина фактично з будь-якої точки Землі може запросто вирушити до тієї чи іншої країни. І як вже показала пандемія, поширення хвороб не враховує кордонів. Крім того, така «глобалізація» у сфері поширення патогенів може призвести до появи ще більш небезпечних мутацій, як це сталося у випадку з COVID-19 у таких країнах як Бразилія, Південна Африка чи Велика Британія. Також важливо пам’ятати, що ізольовано боротися зі спільною загрозою – це абсолютно неефективна стратегія, оскільки кордони не стануть перешкодою для небезпеки в таких випадках.
Системи охорони здоров’я потребують кращої підготовки до кризових ситуацій
Пандемія коронавірусу показала, що світ фактично не готовий до критичних ситуацій. Навіть найбільш розвинені країни зіштовхнулися з колапсом систем охорони здоров’я, особливо під час першої хвилі COVID-19.
У США, для прикладу, зазвичай ефективна політична стратегія децентралізації стала причиною поганої політики охорони здоров’я. Відповідь США на COVID-19 розподілена між понад трьома тисячами штатних, місцевих та громадських управлінь охорони здоров'я виявилася недостатньо скоординованою. На початку пандемії федеральний уряд не надав адекватної підтримки для налагодження систем тестування та відстеження контактів, не зміг ефективно розподілити медичні матеріали та обладнання, не стандартизував дані про пандемію та не встановив раціональних чинників розпорядження про карантинні обмеження вчасно. Результатом цього стала нерівномірна реакція на COVID-19, коли великі частини країни по суті опинилися в ситуації неконтрольованого поширення вірусу.
Альтруїзм не є ефективним мотиватором зміни поведінки людей у кризових ситуаціях
Чому так багато людей відмовлялися дотримуватися карантинних обмежень, і навіть порівняно незначних профілактичних заходів, таких як носіння масок та соціальне дистанціювання? У деяких країнах це сталося частково через недовіру до влади. Але проблема може бути глибшою, ніж здається на перший погляд. Оскільки хвороба знову почала активно поширюватися наприкінці минулого року, більше 70 відсотків її розповсюдження припадало на людей у віці від 20 до 49 років. Але більше 80 відсотків людей, які померли через COVID-19 (на початок лютого), були у віці 65 років і старше.
Свідомо чи ні, це масовий акт зради між поколіннями. Для прикладу: для людей у віці 65 років і старше є 5,6% шансів померти від коронавірусу, тоді як для людей у віці від 20 до 49 років шанси летальних випадків значно нижчі. Виникає запитання, як би поводилися люди, якби всі реально оцінювали ризик смерті. Коли дії та ризики людей неправильно узгоджені, лише ефективні урядові дії можуть заповнити відсутність альтруїзму.
Навіть після уроків пандемії COVID-19 людство все ще не готове до нової потенційної глобальної загрози
Якби реакція людства була відкалібрована до актуальності небезпеки, світ уже почав би зупиняти вирубування лісів та краще контролювати торгівлю дикою природою. Люди більше уваги приділяли б регулюванню промислової галузі та землегосподарства. Більш активно розширювали зусилля, спрямовані на відстеження патогенів, які можуть переходити від тварин до людей. Важливо створити генетичний каталог зоонозних хвороб, який може допомогти виявити та перевірити наявність нових потенційних загроз. Варто більше інвестувати у зміцнення систем охорони здоров’я у країнах, що розвиваються, щоб вони змогли затушити ранні іскри інфекційних хвороб. Звісно, пандемія COVID-19 навчила людей багатьом речам, але світ все ще не готовий до нових, можливо, ще більш небезпечних загроз. Потенційні наслідки людської неуважності жахливі і цілком передбачувані, резюмує видання.
Нагадаємо, в країнах Європейського Союзу розпочалась масова вакцинація від COVID-19. Аналогічні кампанії минулого місяця також стартували у Великій Британії, Канаді, США, Росії та інших країнах. Однак у ВООЗ попереджали, що сама лише вакцинація не зможе зупинити пандемію - у боротьбі з коронавірусом потрібне «підкріплення».