«Просто пливти за течією, це не для мене. Я повинна по-справжньому розуміти, що я роблю, «очистити розум», впорядкувати думки, розрахувати майже всі варіанти розвитку подій. Я планую все заздалегідь. Коли люди кажуть такі речі: «Хто міг уявити, що це станеться?» щодо якогось цілком передбачуваного результату, моя відповідь – «Я могла це уявити». Я зрозуміла, що для більшості людей це виглядає так, ніби я занадто багато думаю», - пише Анналіса Барб'єрі для The Guardian.
«Моя схильність до надмірного осмислення, як і більшість речей, напевно почалася в дитинстві. У мене було галасливе, іноді непередбачуване дитинство. Вечеря зазвичай була на столі в один і той самий час, і вона завжди була смачною. Мої мати та батько завжди перебували там, де обіцяли. Але я виросла у будинку, де емоції не обговорювали, їх розкладали по полицях. Іноді вони вибухали випадковими непередбачуваними способами», - каже авторка.
«Я спостерігала за всіма речами. Могла вимірювати температуру кімнати, спостерігати за рухами людей, слухати їх мову, тон. Це все стало частиною мене. Іноді сьогодні мої діти та чоловік вважають, що я читаю думки, але, звичайно ж, це неправда. Я просто спостерігаю за тим, що було сказано, що відбувається, і обмірковую, що вони можуть зробити або сказати. Тому іноді я відповідаю на запитання, перш ніж вони задають його, і вони думають, що я маю суперсилу», - додає Барб'єрі.
«Можливо, цьому сприяло й те, що я майже одразу після школи пішла на військову службу, де найпростіше завдання потрібно було обмірковувати кілька разів, бо все могло бути потенційною пасткою. «Побудувати міст із цих 120 цеглин?» Звичайно. Але порахуйте цеглу спочатку, оскільки вони часто не дають вам тієї кількості цегли, яку пообіцяли. Висновок: завжди все перевіряйте. Під час письмового іспиту до аудиторій зайде випадковий відвідувач, а потім вам скажуть описати цю людину, поки ваша увага була зосереджена на іншому. Я завжди тримаю увагу в тонусі. Одного разу я навіть здивувала свого екзаменатора, давши опис людини настільки детально, що йому довелося зробити примітки», - каже письменниця.
«Звичайно, постійні думки можуть втомлювати. Я не усвідомлювала, як багато думаю, поки одного разу хтось не запитав мене, про що думаю, бо я довго мовчала. Я розповіла про свої думки і про те, що майже кожну секунду в моїй голові з’являлася нова думка. Вираз жаху на обличчі співрозмовника сказав мені правду: «Все це за останню хвилину?», «Так», відповіла я», - згадує авторка.
Завжди треба шукати межі і давати собі вільний час, бо постійна напруга може призвести до емоційного вигорання. Надмірне мислення іноді викликає тривогу, вважає психолог Сюзанна Абсе.
«Існує різниця між наполегливістю та рефлексією. Йдеться про те, чи ви постійно несвідомо повторюєте одні й ті ж думки, або ж ви просто свідомо осмислюєте речі, щоб взяти від цього користь для себе. У світі, орієнтованому на дії, бути «надмірним мислителем» - це не обов'язково погано. Але нав’язливі думки, які ведуть в нікуди, можуть бути ознакою тривоги», - сказала Абсе.
Якщо ви несвідомо думаєте занадто багато, це може бути і негативним моментом, вважає психолог. В такому разі доведеться прямо поглянути на те, що викликає занепокоєння.
«Навіть якщо ви багато думаєте, на пошук першопричини може знадобитися час. Варто запитати себе: що потрібно змінити, аби мені стало краще», - радить Абсе.
«Нестабільні часи» можуть змусити людину, яка багато думає, хвилюватися. Ви зробили все те, про що думали та планували, і все ж щось пішло не так! Ви відчуваєте, що потрібно думати ще більше, коли ж насправді вам треба зробити крок назад і зупинитися», - каже психолог.
«Загалом, я люблю багато думати, це робить мене цілісною особистістю. Але коли ситуація виходить з під контролю, треба вчитися зберігати спокій», - каже Барб'єрі.
Авторка пропонує поради, як впорядкувати думки.
Йога
«Мені потрібно приблизно десять хвилин, щоб влаштуватися і почати займатися йогою. Так, я теж ненавиділа йогу. Але вона дійсно допомагає заспокоїти розум. А правильна техніка дихання працює, оскільки допомагає збалансувати вашу логіку та емоції», - вважає Барб'єрі.
Не варто постійно намагатися «очистити розум»
«Спробуйте змінювати об’єкти уваги. Порахуйте до ста, подивіться у вікно… Іноді такі відволікання допомагають прояснити думки», - зазначає Барб'єрі.
«Повторювані завдання»
«Повторювані завдання - це ваш друг. Біг, в’язання, шиття та інші види діяльності. Проста порада, але вона працює. Можна просто послухати музику, яка налаштується на хвилю ваших думок», - радить авторка.
Змінюйте фокус уваги
«Якщо ви відчуваєте тривогу, переключіть увагу і запитайте себе: «Що мені потрібно зараз?» а потім просто зосередьтеся на цьому. «Приземлення» дуже корисне. Зверніть увагу на теперішній момент», - зазначає Барб'єрі.
Уникайте тривожних, нав’язливих думок
Тривожні нав’язливі думки іноді допомагають вивільняти адреналін, тому корисно знайти щось безпечне, що потребує мінімального планування, щоб допомогти вивільнити його, наприклад певні види спорту, радить психолог.
Коли вдарила пандемія коронавірусу та почалися локдауни, багато людей відчували тривогу і пригнічення, крім того, це негативно вплинуло на концентрацію уваги. Але є способи виправити таку проблему. The Guardian розповідає, як «очистити розум» після пандемії.