UA / RU
Підтримати ZN.ua

The Guardian: Росія змушена використовувати «сплячих» і неофіційних агентів через війну проти України

Москва почала вдаватися до більш ризикованих методів шпигунства після того, як Європа відправила додому всіх, хто нишпорив під дипломатичним прикриттям.

Аргентинське подружжя, яке проживало в Словенії, мексикансько-грецький фотограф, який керував магазином пряжі в Афінах, а тепер і троє болгар, заарештованих у Великій Британії. За останній рік поліція і служби безпеки по всьому світу звинуватили багатьох людей, які живуть, здавалося б, звичайним життям, у тому, що вони - насправді агенти або оперативниками розвідки Росії.

Багатьох інших звинуватили в передачі інформації Росії. Зокрема, це сталося з охоронцем британського посольства в Берліні, якого засудили до 13 років ув'язнення, а також більше десятка людей, заарештованих у Польщі за звинуваченням у виконанні різних завдань для російської розвідки, - пише The Guardian.

Багато чого про трьох болгар, яких арештували в Британії за підозрами в шпигунстві, лишається невідомим. Їм висунули звинувачення, але суд над ними відбудеться лише в січні. І британська влада поки не оприлюднила подробиць цих звинувачень.

«Але з іншого боку ясно одне: відколи Владімір Путін розпочав повномасштабне вторгнення в Україну минулого року, Москва змушена вдатися до більш ризикованих і менш традиційних методів шпигунства, головним чином тому, що багато шпигунів, яких вона прикривала дипломатичним статусом в Європі, були вислані з країн», - пояснює видання.

Читайте також: The Telegraph: Арештовані в Британії шпигуни Росії жили поруч з базою ВПС

Традиційно всі три головні російські служби безпеки: ФСБ, СВР і військова розвідка ГРУ - розмістили своїх агентів за кордоном під дипломатичним прикриттям. Вони також використовували оперативників, які видавали себе за російських бізнесменів, туристів чи журналістів.

Війна зробила все це набагато складнішим. За оцінками «Центру стратегічних і міжнародних досліджень», за перші три місяці війни з російських посольств було вислано понад 450 дипломатів, більшість з них - з Європи.

«Час після початку війни з усіма висилками був доленосним для російської розвідувальної системи, і вони намагалися замінити її різними речами», - сказав навесні один європейський розвідник в інтерв'ю Guardian.

Багато шляхів, які Росія раніше використовувала для своїх агресивних шпигунських операцій, були перекриті. Коли Сєргєя Скрипаля отруїли «Новачком» у 2018 році, швидко стало відомо, що за цим стоять агенти ГРУ, які використовували російські паспорти, видані на підставних осіб, для отримання британських віз.

Група Bellingcat відстежила номери їхніх паспортів до конкретного паспортного столу в Росії, що дозволило ідентифікувати багатьох інших оперативників ГРУ, які використовували паспорти зі схожими серійними номерами, і викрити численних російських агентів.

Крім того, з початком війни російським громадянам стало набагато складніше отримувати візи для поїздок до Великої Британії або Шенгенської зони, а це означає, що людям на зразок агентів, які отруїли Срипаля, тепер буде складно отримати візи, навіть якщо їхні зв'язки з ГРУ не будуть виявлені.

Читайте також: У Німеччині заарештували працівника оборонного агентства – підозрюють у шпигунстві на Росію

Все це означає, що Росія перейшла до активізації «сплячих» агентів або до більш активної шпигунської роботи за допомогою неофіційних оперативників. Це можуть бути громадяни третіх країн або «нелегали» - російські оперативники, які видають себе за громадян третіх країн і роками ретельно вибудовують своє прикриття.

Нелегали, які залишилися з радянських часів, традиційно не займаються активною шпигунською діяльністю, що дозволяє їм вливатися в суспільство для виконання довгострокових місій.

Однак за останній рік щонайменше 7 ймовірних нелегалів-шпигунів були викриті на Заході: в Норвегії, Бразилії, Нідерландах, Словенії і Греції. Деяким з них вдалося втекти і, ймовірно, вони повернулися до Росії. Інші все ще перебувають під арештом на Заході.

Трьох підозрюваних шпигунів у Британії заарештували в лютому, через 2 місяці після того, як «Марію Майєр» і «Людвіга Гіш» заарештовали в Любляні. Словенська влада вважає, що ця пара росіян, які видавали себе за аргентинців, насправді були кадровими офіцерами СВР.

Читайте також: Молдова викликає посла Росії через підозри щодо обладнання для шпигунства на даху посольства

«Майєр» керувала художньою галереєю в Любляні і використовувала свою роботу під прикриттям для частих поїздок, у тому числі до Великої Британії. Невідомо, чи виконувала вона шпигунські завдання в королівстві, і немає жодних публічних доказів, які б пов'язували її або інших російських оперативників з трьома болгарами, яким висунули звинувачення.