Як і багато з того, що Владімір Путін говорить про ядерну зброю, його слова про те, що Росія почне зберігати свої бомби в Білорусі, можуть виявитися зовсім не тим, чим вони здаються.
У лютому минулого року Путін заявив, що переводить російський ядерний арсенал у стан підвищеної бойової готовності. Але не відбулося жодних помітних змін у ядерній політиці країни або якихось незвичних переміщень її озброєнь, - пише The Guardian.
Путін і лідер Білорусі Аляксандр Лукашенко вже деякий час натякають на певні домовленості щодо ядерного базування. Більше року тому білоруський автократ організував референдум про зміну конституції, щоб зробити це можливим. Тепер Путін погрожує зробити ще кілька кроків у цьому напрямку: на початку квітня почати вчити білоруських екіпажів пілотувати літаки з ядерними бомбами, а до 1 липня завершити будівництво сховищ для тактичної ядерної зброї.
Експерти з ядерної зброї скептично ставляться до таких амбітних термінів і вказують на те, що Росія працює над створенням сховища ядерної зброї в Калінінграді вже щонайменше сім років, і досі не зрозуміло, чи бомби справді туди прибули. Немає жодних супутникових знімків, які могли б свідчити про те, що щось подібне будується в Білорусі.
«Я оглянув деякі ймовірні бази і не бачу нічого, що вказувало б на будівництво ядерного сховища. Але не можна цього виключати. Можете не сумніватися, що багато людей зараз прочісують країну», - сказав Ганс Крістенсен, директор проекту з ядерної інформації Федерації американських вчених.
Раніше цього тижня Путін натякнув на підготовку свого ядерного оголошення, заявивши, що Росія відповість на рішення Великої Британії поставити Україні бронебійні снаряди, які містять збіднений уран. Такі снаряди досить токсичні, потребують спеціального поводження і становлять екологічну загрозу, але це в жодному разі не ядерна зброя. У своєму виступі в суботу Путін не акцентував увагу на цьому питанні.
Замість цього він зосередився на давньому невдоволенні Москви домовленостями США з п'ятьма союзниками про спільне використання ядерної зброї: Німеччиною, Нідерландами, Бельгією, Італією і Туреччиною. Згідно з цією угодою, США зберігають гравітаційні бомби B61 (загалом близько 100 одиниць) у цих країнах, а їхні екіпажі навчаються керувати літаками, що несуть ці бомби, на випадок ядерної війни.
Росія стверджує, що це порушує Договір про нерозповсюдження ядерної зброї (ДНЯЗ) за 1968 рік. Лише минулого тижня Путін зробив спільну заяву з Сі Цзіньпіном: «Всі держави, що володіють ядерною зброєю, повинні утримуватися від її розміщення за кордоном, а також вивести ядерну зброю, яка вже розміщена за кордоном».
Заява Путіна щодо Білорусі свідчить про те, що з вівторка він змінив свою думку щодо цього принципу. Однак він може розраховувати на те, що глобальна реакція буде приглушена через загальне багаторічне незадоволення домовленостями між США і НАТО про спільне використання ядерної зброї.
Ці домовленості технічно не порушують ДНЯЗ, оскільки існували до підписання договору. Радянський Союз прийняв їх. Тим більше, що в той час Москва могла розмістити свою ядерну зброю в Білорусі або будь-якій іншій радянській республіці. Але коли Білорусь, Україна і інші республіки стали незалежними, вона втратила це право.
Угода США зі своїми союзниками і пропонована Росією угода з Білоруссю обходять обмеження ДНЯЗ, формально не передаючи зброю урядові країни, де вона знаходиться, аж до моменту, коли почнеться війна. Однак для неядерних держав і прихильників контролю над озброєннями це цинічний обхідний шлях, що суперечить духу ДНЯЗ.
Адміністрація Барака Обами розглядала виведення B61 з Європи як крок до роззброєння. Але деякі європейські союзники чинили опір будь-якому кроку, який міг би свідчити про те, що ядерна парасолька стає тоншою. А потім відносини з Москвою знову погіршилися. Замість вивезення, бомби модернізували. Нова версія B61-12 зараз у процесі транспортування до Європи.
«Нові бомби - це ціла нова хвиля надходження зброї, і це викликає серйозне занепокоєння у європейського населення. Путін, який заявляє про це і погрожує зробити те ж саме, привертає увагу до проблеми, яка існує вже досить давно, і на яку решта світу також намагається звернути увагу, щоб вирішити», - сказала Сьюзі Снайдер, програмний координатор Міжнародної кампанії за ліквідацію ядерної зброї.
Крістенсен стверджує, що Путін значною мірою сам винен у тривалій присутності B61 в Європі, оскільки він окупував Крим і частину Донбасу в 2014 році.
«У мене немає жодних сумнівів, що якби Путін не розпочав те, що він робить з 2014 року, дуже ймовірно, що ядерна зброя вже була б виведена», - вважає експерт.