У перший рік пандемії COVID-19 тягар жертв хвороби вимірювався кількістю людей, які померли. Зараз помітним стає ще один показник. Це поширеність так званого тривалого ковіду - затяжної форми коронавірусу, яка триває місяцями або роками. Тривалий ковід є недостатньо вивченим і насувається на системи охорони здоров'я навіть у країнах, де вакцинація сповільнює рівень інфікування вірусом, пише The Economist.
Скільки людей насправді страждають від тривалого ковіду? Відповідь на це питання ускладнюється труднощами діагностування стану, який зараз офіційно називають постковідним синдромом. Діагностика будь-якої хвороби рідко буває простим завданням, оскільки симптоми різних захворювань переплітаються, і тести - якщо вони існують - не завжди гарантують точність.
Лікування методом проб і помилок є загальноприйнятою практикою. Ці проблеми збільшуються навколо тривалого ковіду, і не лише тому, що це нове захворювання. Нещодавнє дослідження виявило 203 симптоми постковідного синдрому в десяти системах організму.
Багато експертів сходяться на думці, що тривалий ковід - це не одне захворювання, а кілька симптомів, спричинених різними порушеннями після інфікування коронавірусом.
Британська служба охорони здоров’я визначає тривалий ковід як ознаки або симптоми, що розвиваються після підтвердженої або підозрюваної інфекції COVID-19, які тривають більше 12 тижнів і не пояснюються альтернативним діагнозом. Деякі дослідження підкреслюють, що симптоми зберігаються протягом чотирьох або п'яти тижнів.
Британське відомство національної статистики виявило, що 21% людей, які мали позитивний тест на COVID-19, продовжують відчувати принаймні один симптом хвороби через п'ять тижнів після зараження, а 14% все ще відчувають неприємні симптоми через 12 тижнів.
Однак в багатьох дослідженнях були оголошені різні оцінки.
Варіації результатів досліджень, ймовірно, спричинені такими речами, як те, наскільки широким є набір симптомів та хто включений у дослідження (наприклад, у деяких дослідженнях переважають люди, яким була потрібна госпіталізація після інфікування вірусом).
Чітких медичних тестів на тривалий ковід ще не існує. Але нещодавнє дослідження даних людей, які носять фітнес-трекери, показало, що у 14% осіб, які перехворіли COVID-19, був нерегулярний пульс, який зберігався щонайменше чотири місяці - що узгоджується з оцінками Британського відомства національної статистики.
Нерегулярний пульс може спричинити задишку та запаморочення, які є двома найпоширенішими симптомами постковідного синдрому.
Наскільки швидко і чи взагалі можуть люди одужувати від постковідного синдрому, залишається незрозумілим. Декілька досліджень виявили, що ймовірність виникнення тривалого ковіду падає протягом перших трьох місяців після зараження. У Британії, за оцінками відомства національної статистики, станом на червень близько 385 тисяч людей вже більше року відчувають симптоми тривалого ковіду.
Деякі випадки тривалого ковіду важчі, ніж інші. Для прикладу, дві третини британців з постковідним синдромом, який затягується довше чотирьох тижнів, кажуть, що їх симптоми негативно впливають на повсякденну діяльність, у тому числі 18% вважають, що їх діяльність стала «дуже обмеженою». У країнах, які мали великі спалахи COVID-19 або будуть спостерігати зростання випадків хвороби найближчими місяцями, оскільки вони відстають у вакцинації, тривалий ковід буде тягарем для систем охорони здоров’я на довгі роки, резюмує видання.
Дані досліджень вказують на те, що люди, які одужують після COVID-19, можуть відчувати довготривалий вплив на здоров'я. Найбільш масштабне у своєму роді дослідження, опубліковане в п’ятницю в медичному журналі The Lancet встановило, що втома та труднощі зі сном є найпоширенішими симптомами після коронавірусу, які спостерігаються у 63% та 26% пацієнтів відповідно, через шість місяців після встановлення їх первинного діагнозу. Захворювання також може давати тривалі психологічні ускладнення: 23% пацієнтів повідомляють про тривогу або депресію.