Десятиліттями після падіння Берлінської стіни європейці говорили про дивіденди миру, про довгоочікуване вивільнення грошей, які більше не потрібно витрачати на оборону і можна використати на більш приємні і продуктивні цілі.
Відколи Росія вторглася в Україну в лютому минулого року, все, здавалося б, змінилося. Проте через 14 місяців після того, якщо подивитися на те, чи гроші йдуть туди, де вони найбільше потрібні, картинка на континенті здається не однорідною.
«Загалом європейські витрати на оборону, за даними аналітичного центру SIPRI, минулого року зросли на вражаючі 13%. Але близько двох третин цієї суми з'їла інфляція. І ця оцінка також враховує Росію і Україну», - пише The Economist.
Видання пропонує поглянути на Німеччину. Канцлер Олаф Шольц пообіцяв «Zeitenwende», історичний зсув, через три дні після початку російського вторгнення. Головним заходом Берліна було створення спеціального фонду для модернізації німецьких Збройних сил у розмірі 100 млрд євро (110 млрд доларів). Ці гроші були залучені за рахунок боргових зобов’язань. Але поки що цей фонд лишається майже недоторканим. Частково це пов'язано з тим, що міністр оборони Крістін Ламбрехт більшу частину цього часу була не в курсі справи. Її наступник, Борис Пісторіус, який обійняв цю посаду в січні, привніс нову динаміку. 30 млрд євро було виділено на покупку дорогої зброї на зразок винищувачів F-35. Але ці літаки доставлять лише наприкінці десятиліття. Але якщо відкласти це замовлення в бік, то можна сказати, що дуже мало грошей поки що потрапило в реальні контракти.
Ще одна проблема - це громіздкий процес закупівель у Німеччині. До кінця минулого року лише підготовка контрактів для бюджетного комітету парламенту, який має затверджувати будь-яку закупівлю на суму понад 25 млн євро, зайняла близько року. Досягти консенсусу в коаліційному уряді щодо того, як витрачати ці гроші, дуже непросто.
Викликає занепокоєння і той факт, що фонд буде використаний, щоб наблизити незмінний німецький оборонний бюджет в 50 млрд євро до мети НАТО, згідно з якою кожна країна-союзник повинна витрачати на оборону щонайменше 2% від свого ВВП. Цю мету не вдасться втілити до 2024 року, тобто через 10 років після того, як канцлер Ангела Меркель взяла на себе зобов'язання зробити це після російської анексії Криму.
Що ще гірше, як зазначає Бастіан Гігеріх з Міжнародного інституту стратегічних досліджень,чим довше фонд буде непорушний, тим менше він зможе купити. Чим довше гроші лежать без діла, тим більше їх розмиває інфляція.Аналітик Європейської ради з міжнародних відносин Рафаель Лосс вважає, що якщо врахувати ще й ПДВ, то сума, яку можна буде витратити на техніку, може скоротитися лише до 50-70 млрд євро. Гігеріх вважає, що до 20 млрд євро з цієї суми, можливо, доведеться витратити на доведення німецьких запасів боєприпасів до рівня, якого вимагає НАТО. Поточних запасів Бундесверу може вистачити лише на два дні війни високої інтенсивності.
У Великої Британії вистачить зброї приблизно на 8 днів, згідно з результатами симуляцій під час військових навчань, проведених у 2021 році. Це трохи краще, але не набагато. Але з тих пір запаси були ще більше виснажені військовою підтримкою у розмірі 2,9 млрд доларів, яку королівство надало Україні. Але проблеми армії Великої Британії набагато глибші і складніші. Десятиліття скорочень армії поставили під сумнів її здатність виставити навіть одну важку дивізію (близько 30 тисяч солдатів з танками, артилерією і гелікоптерами) в конфлікті за участю НАТО.
Нараховуючи лише 76 тисяч військовослужбовців, британська армія стала найменшою з часів Наполеона. Армія також змушена обходитися застарілою бронетехнікою. Вона роками не отримувала нових бойових машин через проблеми із закупівлями. Міністр оборони Бен Воллес назвав свої зусилля з подолання цих проблем «марними».
Проблеми британської армії відображають перекіс в оборонному бюджеті країни, який замість потенційної війни в Європі враховував потреби експедиційних операцій «за межами регіону».
Інша велика діра в британського бюджеті - це модернізація ядерних сил стримування. Чотири нові підводні човни з балістичними ракетами Dreadnought будуються для заміни застарілих Vanguards, що коштуватиме щонайменше 31 млрд фунтів стерлінгів. Британія також розширює свій арсенал боєголовок Trident. Він має перевищити цільовий показник витрат НАТО, але зобов'язання незабаром досягти 2,5% було послаблене.
Франція також інвестує значні кошти у свої сили ядерного стримування, але навряд чи почне заміну своїх чотирьох підводних човнів типу Triomphant до 2030-х років. У січні президент Еммануель Макрон пообіцяв збільшити витрати протягом семи років починаючи з 2024-го до 413 млрд євро, що на 40% більше, ніж за останній бюджетний цикл, який розпочався в 2019 році, і має перевищити цільовий показник НАТО.
Макрон назвав агресію Росії в Україні головною причиною того, що «дивідендів від миру більше немає», і заохотив французькі оборонні компанії перейти на «економіку війни». Але експерт Гігеріх каже, що Україна не буде визначати тип інвестицій, які Франція, ймовірно, зробить.
«Вона все ще дивиться на середовище загроз більше з точки зору південного флангу і так званої «дуги нестабільності», ніж з точки зору східного флангу і Росії», - пояснив експерт.
Правий уряд Джорджії Мелоні в Італії не збирається збільшувати видатки на оборону. Незважаючи на попередні обіцянки досягти 2% ВВП до 2028 року, за словами аналітика з питань військового бюджету Франческо Віньярки, цього року Італія отримає трохи менше 1,5%. Розумно припустити, що вона просто збереже витрати на нинішньому рівні, тим більше, що найбільшою проблемою для безпеки Італії є нелегальна міграція.
Контраст з Польщею дуже разючий. Уряд Матеуша Моравецького має намір витратити 4% ВВП цього року. Жодна країна Європи, навіть три балтійські держави, які зобов'язалися збільшити свої військові витрати до 3% ВВП, не відчуває більшої загрози від агресії Путіна. Незважаючи на членство в НАТО, пересічні поляки вважають, що якщо він переможе в Україні, вони будуть наступними. Польські аналітики також побоюються, що Росія здатна відновити свої сухопутні війська всього за кілька років.
Тож список покупок Польщі величезний: 10 млрд доларів за 18 ракетних установок HIMARS, 4,6 млрд доларів за літаки F-35, плюс 96 гелікоптерів Apache, 250 танків Abrams за 4,9 млрд, ще шість батарей ППО Patriot і багато іншого. Польща також планує подвоїти чисельність своєї армії до 300 тисяч солдатів протягом наступних 12 років, щоб мати можливість розгорнути шість добре оснащених дивізій. Це зробить її, ймовірно, найсильнішою сухопутною армією в Європі. Менш зрозуміло, як Польща буде платити за всі ці м'язи. Нещодавній продаж державних облігацій довелося скасувати. Але Польща не має жодних сумнівів щодо того, що необхідно зробити, щоб убезпечити свій народ. Інші європейці, на думку поляків, лише повільно наздоганяють її.
Вторгнення Росії в Україну спричинило колективний шок у Європі. У НАТО з'явилась нова енергія і мета. По всьому континенту оборонні бюджети починають зростати. Але випробуванням буде те, наскільки довго збережеться відчуття нагальності і готовність щось робити.