Пропаганда й цензура є реалізацією матеріального інструментарію: вони суто фізично розширюють можливості одних текстів і забороняють поширення інших. Інтернет змінив ці правила гри, давши індивідуальному користувачеві право на власні медіа. Із цієї причини для протидії вигадали правила пропаганди та цензури нового століття. Це, наприклад, інформаційні інтервенції у вибори та референдуми, коли передане індивідуальне повідомлення будувалося на базі вподобайок Фейсбуку, що, у свою чергу, дає державам силу впливу твого власного друга в соцмережі.
Про це у своїй статті для DT.UA пише Георгій Почепцов. На його думку, якщо державну комунікацію можна відкинути як пропагандистську, то повідомлення друга або знайомого, навпаки, поширюється, оскільки це думка близької за духом людини.
"Однак в обох випадках вихідне джерело повідомлення - одне й те саме, як і ті наслідки вашої поведінки, які в такий спосіб програмуються, - зазначає експерт. - Перекручування фактів у нинішніх комунікаціях у вигляді фейків і постправди приходять саме за рахунок посилення джерел альтернативних картин світу. Це результат демократизації, яка прийшла з Інтернетом, коли стало можливим породжувати альтернативні картини світу за допомогою соціальних медіа. Цього домінування своєї картини світу домагалися державні або релігійні джерела, роблячи свої цінності обов'язковими для всіх і караючи незгодних".
Детальніше про руйнівний вплив комунікацій читайте у статті Георгія Почепцова "Управляючи комунікацією, ми водночас управляємо світом" у тижневику "Дзеркало тижня. Україна".