Пандемія коронавірусу спричинила потужний спад економіки, але зараз спостерігається хаотичний економічний бум. Ціна на нафту зросла, тоді як ресторанам і транспортним компаніям доводиться страждати через дефіцит працівників. Деякі прогнози свідчать, що прибутки цього року можуть досягнути рекордно високих показників, фондові ринки вже готуються. Індекс JPMorgan Chase та IHS Markit вказує, що нинішнє глобальне економічне зростання є найвищим з часів буму 2006 року, пише The Economist.
Будь-яка втеча від COVID-19 - привід для святкування. Але сучасна економіка, що швидко розвивається, також викликає занепокоєння, оскільки три «лінії розломів» заховані під її відродженням. Разом ці «лінії» визначатимуть, хто насправді буде процвітати, і чи можна зберегти це відновлення.
Перша лінія розлому стосується вакцинації. Лише ті країни, які отримують щеплення, швидше за все, зможуть приборкати COVID-19. Це умова для того, щоб магазини, кафе та офіси повністю відновили роботу, а клієнти та працівники могли з упевненістю виходити з будинків. Наразі лише кожна четверта людина у всьому світі отримала першу дозу вакцини, і лише кожен восьмий житель планети завершив процес вакцинації повністю. Навіть в Америці деякі не повністю вакциновані штати вразливі до нового дельта-варіанту вірусу.
Друга лінія розлому проходить між попитом та пропозицією. Нестача мікрочіпів порушила виробництво електроніки та автомобілів саме тоді, коли споживачі готові купувати ці товари. Вартість доставки товарів з Китаю до портів на західному узбережжі Америки в чотири рази перевищила свій рівень до пандемії. Навіть коли ці проблеми буде вирішено, відкриття економіки після локдаунів вже створило новий дисбаланс.
У деяких країнах люди радше будуть відвідувачами кафе, аніж працюватимуть там. Така тенденція спричиняє структурний дефіцит робочої сили у сфері послуг. Ціни на житло зросли, а це вказує, що орендна плата також скоро почне зростати. Така тенденція може підживити інфляцію та поглибити відчуття того, що житло є недоступним.
Ще одна лінія розлому стосується державних економічних стимулів. У якийсь момент втручання держави, яке розпочалося минулого року, має зникнути. Центральні банки багатих країн з початку пандемії придбали активи на суму понад 10 трлн доларів, і нервово розмірковують над тим, що з цим робити тепер, не спричинивши хаосу на ринках капіталу. Китай, економіка якого не зменшилась у 2020 році, пропонує непогану ідею: Пекін зробив кредитну політику жорсткішою, контролюючи хаотичне зростання.
Тим часом строк дії державних програм допомоги починає закінчуватися. Населення країн навряд чи отримає свіжий набір «стимулів» у 2022 році. Дефіцит скорочуватиметься, а не збільшуватиметься, затримуючи зростання. Наразі економіки здебільшого уникали хвилі пошкодження від банкрутств, але ніхто не знає, наскільки добре компанії впораються з терміном виплати позик.
Можна подумати, що така екстремальна подія, як пандемія, в поєднанні з безпрецедентною реакцією урядів на неї, врешті-решт спричинить не менш екстремальну глобальну економічну реакцію. Песимістів турбує повернення до інфляції в стилі 1970-х, фінансовий крах або те, що основна сила капіталізму буде вичерпана. Такі тривожні результати можливі, але малоймовірні. Важливо зрозуміти, що ці три лінії розломів по-різному взаємодіють в різних економіках.
Для прикладу можна поглянути на Америку. За наявності набору вакцин та величезних економічних стимулів найбільшим ризиком є перегрів економіки. За останні місяці інфляція досягла рівня, якого не спостерігалося з початку 1980-х. Ринок праці під тиском в міру змін економічної діяльності. Навіть після зростання кількості робочих місць у червні на 850 тисяч і з урахуванням великого набору вакансій, кількість людей, що працюють у сфері дозвілля та гостинності, на 12% нижча, ніж було до пандемії. Працівники неохоче повертаються до галузі, яка збільшила заробітну плату. Погодинна оплата праці майже на 8% вища, ніж у лютому 2020 року. Можливо, вони повернуться, коли у вересні закінчиться виплата допомоги по безробіттю. Але країни без такої схеми, як наприклад Австралія, також відчувають дефіцит робочої сили. Ставлення до роботи може змінюватися серед працівників різних сфер. Це говорить про те, що економіка Америки буде нагріватися, з постійним тиском на Федеральний резерв з метою посилення політики.
В інших регіонах багатого світу економічна картина менш насичена. Японія повністю вакцинувала менше 15% свого населення. Європа пришвидшує темпи вакцинації, але менший економічний стимул означає, що інфляція там не досягла американського рівня. У Великій Британії, Франції та Швейцарії наприкінці травня 8-13% співробітників залишались у відпустці. У всіх цих економіках ризик полягає в тому, що компанії реагують на тимчасову інфляцію занадто швидко відкликаючи економічну підтримку. Це може негативно вплинути на економічне відновлення.
Країни з низьким та середнім рівнем доходу опиняються в незручній ситуації. Вони могли б отримати вигоду від зростання світового попиту на товари, але багато бідних країн ведуть боротьбу з черговою хвилею коронавірусу. У 2021 році економіка найбідніших країн, у яких не вистачає вакцин, буде зростати набагато повільніше, ніж багаті країни.
Навіть коли COVID-19 послаблює оздоровлення економіки, ринки, що розвиваються, зіштовхнулися з перспективою підвищення процентних ставок у ФРС. Це, як правило, чинить тиск на їхні валюти, оскільки інвестори купують долари, підвищуючи ризик фінансової нестабільності. Їх центральні банки не можуть ігнорувати інфляцію.
Економічний цикл був шаленим. Можливо, до літа 2022 року більшість людей будуть щеплені, бізнес пристосується до нових моделей попиту, а економічні стимули почнуть розподілятися впорядковано. Однак у цьому хаотичному бумі потрібно остерігатися ліній розлому, резюмує видання.
Економіка України в другому кварталі зросла на близько 8,0% в річному порівнянні після п'яти кварталів падіння через обмеження, що пов'язані з коронавірусом.
Відзначається, що ділова активність в промисловості та секторі послуг відновилася на тлі високого споживчого попиту після того, як уряд в травні зняв майже всі обмеження.