Через десять місяців після того, як Джо Байден став президентом США, він нарешті провів зустріч із китайським лідером Сі Цзіньпіном. Саміт проходив в онлайн-форматі. Але після багатьох місяців загострення напруги між Вашингтоном і Пекіном важливим був сам факт, що лідери США і Китаю провели переговори, пише Financial Times.
Одним з очевидних проривів на саміті стала домовленість проведення переговорів Китаю та США щодо своїх ядерних арсеналів. Всього за кілька днів до цього на кліматичному саміті ООН в Глазго обидві країни оголосили про план спільної роботи щодо зміни клімату.
Цей спалах діалогу та дипломатії є обнадійливим знаком того, що відносини між Китаєм та США можна стабілізувати і навіть покращити.
Популярні дискусії про нову холодну війну між двома впливовими країнами тепер можуть поступитися місцем розмові про нову розрядку у відносинах Пекіна та Вашингтона.
Водночас, сторони досить обережні. Точний формат і час «ядерних переговорів» ще не підтверджені.
Звичайно, немає жодних ознак того, що Пекін планує скоротити свої активні інвестиції в ядерну зброю, або що США будуть припиняти модернізацію власного великого ядерного арсеналу.
Спільна американо-китайська заява щодо зміни клімату також була не надто багатою на деталі та зобов’язання — особливо в порівнянні із заявою Сі Цзіньпіна та Барака Обами у 2014 році, яка проклала шлях до Паризької кліматичної угоди.
Підсумки віртуального саміту, опубліковані обома сторонами переговорів, також підкреслюють потенціал конфлікту через Тайвань.
Риторика Сі Цзіньпіна була конфронтаційною. Він попередив, що політики, які підтримують незалежність острова, «грають з вогнем».
Хоча це стандартна офіційна риторика в Китаї, все ще тривожно чути, як китайський лідер так відкрито натякає на можливість війни із США.
Байден також визнав можливість зіткнення, заявивши, що лідери двох країн несуть відповідальність за те, щоб суперництво «не переросло в конфлікт».
Суворість таких попереджень відображає реальну небезпеку ситуації. І Вашингтон, і Пекін звинувачують один одного в ескалації напруги.
Китай все частіше відправляє військові літаки в зону протиповітряної оборони Тайваню. Нещодавнє зауваження Байдена про те, що США захищатимуть Тайвань від атаки Пекіна контрастувало із традиційною політикою «стратегічної неоднозначності».
Пекіну також не подобається, що США намагаються розширити дипломатичний простір для Тайваню.
Переговори Байдена і Сі мало що зробили для стабілізації відносин між країнами. Підсумки, опубліковані обома сторонами, виявилися підтвердженням їхніх поточних позицій та взаємних підозр.
Також було мало ознак прогресу в питанні торгівлі. Тарифи та інші каральні заходи, які адміністрація колишнього президента США Дональда Трампа запровадила проти Китаю, не були скасовані, і переговори Байдена та Сі не дали жодних ознак того, що це зміниться найближчим часом.
Але якщо американо-китайські переговори з ядерних і кліматичних питань наберуть обертів, більш позитивний тон у двосторонніх відносинах може також перейти до економічних проблем.
Зміна тону, безумовно, буде прогресом. Адже деякі нещодавні зустрічі високопосадовців двох країн перейшли у відверту ворожість.
Суперництво між США та Китаєм залишається широкомасштабним і небезпечним. Переговори Байдена і Сі не змінили реальність. Але лідери двох країн розпочали діалог, який тепер можуть розвивати, резюмує видання.
До першої зустрічі очільників США і Китаю було прикуто увагу всього світу. Попри оптимістичний тон і позитивне налаштування самих лідерів, відеозустріч Джо Байдена та Сі Цзіньпіня відбулася в умовах високої напруги у відносинах між країнами та низького рівня очікувань обома сторонами конкретних домовленостей. Конкуренція між США і КНР по суті сконцентрована навколо формування фундаментальної глобальної системи — основних ідей, наративів і напрямів розвитку, які визначають міжнародний порядок.
Чи вдалося лідерам США і Китаю приборкати конфлікт — читайте у статті Наталії Бутирської «Конфлікт неминучий? Байден та Сі зустрілися, щоб йому запобігти».