Є відомий вислів, що жоден військовий план не переживає першого контакту із ворогом.
Великий теоретик війни Карл фон Клаузевіц часто пояснював, що стратегія має бути
динамічною, має постійно змінюватись і оновлюватись. У своєму знаменитому трактаті "Про війну"
він писав, деякі генерали "розглядають лише односторонні дії, тоді як війна складається з безперервного взаємодії протилежностей". Захід має прийняти ці уроки близько до серця у своїй боротьбі з Росією та скоригувати свою стратегію, яка перебуває під загрозою провалу, пише Фарід Закарія для The Washington Post.
Суть стратегії Заходу полягала у двох напрямках: забезпечити Україну зброєю, навчанням та
грошима, а також запровадити масштабні санкції проти Росії. Ця основна ідея все ще має сенс, але баланс потрібно змінити. Тепер зрозуміло, що економічна війна проти Росії працює не так добре, як люди думали.
Путіна не так хвилює те, що ці санкції роблять із російським народом, як те, що вони роблять із російською державою. І завдяки зростанню цін на енергоносії, Bloomberg News прогнозує, що російський уряд отримає набагато більше доходів від нафти і газу, ніж до війни, приблизно 285 мільярдів доларів цього року порівняно з 236 мільярдами доларів у 2021 році.
Тим часом Європа стикається з найгіршою енергетичною кризою за останні 50 років.
Основна проблема економічної війни проти Росії, як автор уже стверджував раніше, полягає в тому, що вона беззуба, оскільки не поширюється на енергію. Російська економіка за своєю суттю є енергетичною. Тільки доходи від нафти та газу становлять близько половини державного бюджету Росії. І, на жаль, рішення не полягало б у тому, щоб Захід повністю припинив купувати російські енергоносії, тому що з меншою пропозицією на світових ринках це призведе до ще більшого зростання цін.
Розвинувши небезпечну залежність від російських енергоресурсів протягом останніх двох
десятиліть, Європа не може швидко це змінити, не занурившись у глибоку та тривалу рецесію.
Подивіться, що відбувається на континенті, де ціни на природний газ зараз на 700 відсотків
вище, ніж на початку минулого року. 11 липня "Північний потік-1", трубопровід, через який
Німеччина отримує більшу частину російського газу, планується закрити на ремонт. Не виключено,
що Путін вирішить покарати Захід та Німеччину, не давши йому знову відкритися. Якщо так, то
Німеччина – найбільша економіка Європи – майже напевно впаде у рецесію. Схоже, що стратегія Путіна полягає в тому, щоб нав'язати витрати Заходу і тягнути час, припускаючи, що тріщини в коаліції проти нього зростатимуть у міру зростання економічних проблем у цих країнах.
Західні країни досі не розглядають цю проблему як першочергову. У Нідерландах є величезне газове родовище, де практично уповільнюється видобуток. Німеччина все ще не скасовує свою поступову відмову від ядерної енергетики. Адміністрація Байдена все ще ускладнює фінансування довгострокових інвестицій у природний газ та нафту. Він також не може знайти спосіб відновити ядерну угоду з Іраном – крок, який принесе величезний приплив нових постачань нафти на світовий ринок та майже напевно стабілізує ціну. Автор говорить про те, що розуміє, що є обґрунтовані заперечення та занепокоєння по всій цій політиці, але пріоритетом має бути перемога над Путіним.
Тим часом справжня вразливість Путіна полягає на військовому фронті. Російська армія розширила свій контроль на Донбасі в Україні, але дорогою ціною. Тисячі російських солдатів загинули, її запаси скорочуються, і найголовніше, їй дуже важко рекрутувати новобранців. The Economist
повідомляє, що уряд має труднощі з поповненням рядів і пропонує новобранцям потрійну середню зарплату.
Росія зазнає великих втрат зброї, яку важко замінити, особливо коли для цього потрібні складні технології — майже всі раніше імпортувалися із Заходу та його союзників. Нещодавно
Міністр торгівлі США Джина Раймондо повідомила, що захоплене російське обладнання містить комп'ютерні чіпи, витягнуті з холодильників і посудомийних машин.
Західні лідери мають визнати, що економічні санкції просто не спрацюють у розумний термін. Вони повинні якнайбільше збільшити постачання енергії в усьому світі, але також скасувати ті санкції, які, очевидно, завдають болю Заходу більше, ніж Росії, вважає Фарід Закарія.
Водночас вони мають піти на ризик та посилити військову підтримку України. Зняття блокади навколо Одеси було б величезною економічною перемогою для України та нищівною символічною поразкою для Росії.
Зима наближається. У європейських будинках може бракувати тепла. Військам в Україні буде
Найважче витіснити росіян, коли землю вкриє сніг. Час не на нашому боці.
Раніше повідомлялося про те, що "Війна в Україні викликала шторм ще в одній країні" читайте про кризу в Узбекистані та руйнівні російські впливи в матеріалі Сергія Данилова з
Центр близькосхідних досліджень у його матеріалі для DT.UA