Що насправді Росія робить біля кордону з Україною? Останніми тижнями Москва збільшує свою військову присутність у регіоні, на суші і в морі, створюючи загрозу вторгнення. Саме це, ймовірно, спонукало лідера США Джо Байдена зателефонувати президенту Росії Володимиру Путіну. Байден обговорив із Путіним Україну і запропонував провести саміт обох країн, «щоб обговорити весь спектр питань», але саме ситуація в Україні, безумовно, зараз у центрі уваги американського президента, пише The Washington Post.
Звичайно, Росія вже не вперше становить військову загрозу для України, оскільки Москва анексувала Крим у 2014 році, а проросійські сепаратисти захопили частину Донецької та Луганської областей.
Однак зараз Захід знову стривожений, адже Росія знову мобілізує свої військові підрозділи у регіоні. У соцмережах поширюються відео, які демонструють рух російської військової техніки.
Фактично це найбільша концентрація російських збройних сил біля кордону України з 2014 року. Очевидно, що ці війська не перебувають на святковій екскурсії.
Напруга швидко зростає. Накопичення військових сил відбувається на тлі посилення бойових дій на лінії зіткнення в Донецькій області, до того ж, за останні кілька тижнів відбулася значна ескалація російської риторики відносно України.
Державні ЗМІ в Москві поширюють абсурдні звинувачення в тому, що Київ планує ескалацію, розповідаючи про «другу братовбивчу» війну, яка починається в Україні, натякаючи, нібито Росія не має нічого спільного з усім цим.
То що ж задумав Кремль? Відверте вторгнення в Україну (як частина спроби контролювати південь країни з метою забезпечення водопостачання для Криму) стало б початком масштабної війни на рівнинах Східної Європи. Українські сили будуть чинити опір, цілком імовірно, що бої затягнуться.
Захід повинен вдаватися до рішучих дій. Росію можна покарати, для прикладу, виключивши країну з міжнародної платіжної системи. Якби це сталося, навіть Китай не зміг би врятувати російську економіку.
До того ж, в таких агресивних діях Кремля немає багато логіки. Можливо, Москва намагається повторити сценарій 2014-2015 років, коли використала значні військові ресурси, щоб почати політичні переговори для отримання значних поступок. Так сталося з Мінськими домовленостями, адже Україна тоді не мала багато можливостей, щоб використати переговори на власну користь.
Зараз відносини між Москвою та Вашингтоном, Брюсселем і Києвом – на критичній межі. З часом можна буде побачити, як Путін відреагує на заклики Байдена про деескалацію, але російському президенту точно не сподобалося те, що Байден назвав його «вбивцею».
Що стосується Брюсселя і Кремля, відносини сторін критично загострилися після принизливого ставлення міністра закордонних справ Росії Сергія Лаврова до головного дипломата ЄС Жозепа Борреля під час візиту до Москви. І відносини Кремля з Києвом ще більше погіршились, оскільки президент Володимир Зеленський розпочав «наступ» на проросійські політичні сили.
Кремль, ймовірно, вирішив, що зараз настав час зробити певну «корекцію» ситуації з Україною, адже провокації працювали і раніше. Немає надійного способу дізнатися, що саме планує Путін.
Але Росія ризикує зіштовхнутися з єдиним і надійним західним дипломатичним фронтом. Путін повинен розуміти, що в разі подальшої агресії проти України будуть серйозні наслідки. Агресія Кремля в Україні - це вирішальний тест для США та Європи, адже від цього залежить безпека та стабільність усього континенту, резюмує видання.
Росія стягує війська до кордону з Україною під виглядом підготовки до навчань «Захід-2021». Одночасно з цим активізувалися російські контингенти в Білорусі, окупованому Криму, Придністров'ї та акваторії Чорного і Азовського морів. Головнокомандувач ЗСУ Руслан Хомчак, виступаючи 30 березня в Верховній Раді, вказав на високу ймовірність російського вторгнення.
Українська військова розвідка повідомила про підготовку росіянами масштабних провокацій, загострення в зоні ООС, спроби розширення зони окупації в Донбасі з можливим вторгненням на інших ділянках.
Європейське командування Армії США привело війська в бойову готовність, посли держав НАТО провели надзвичайну сесію.
Офіційні спікери РФ почали погрожувати Україні «незворотними наслідками» і «початком кінця». Україна провела консультації зі США, Францією, Німеччиною, Туреччиною, Грецією та іншим країнами. Федеральний канцлер Німеччини Ангела Меркель у ході розмови з президентом Росії Володимиром Путіним закликала його до деескалації, але в Кремлі про це промовчали.
9 квітня відбулась серія телефонних розмов між держсекретарем США і керівниками МЗС України, Німеччини та Франції. Ентоні Блінкен закликав Німеччину і Францію активніше підтримувати Україну. А також запевнив, що ескалація агресії проти України призведе до серйозних наслідків для Росії.
Держави-члени ОБСЄ засудили дії Кремля. Керівники МЗС G7 закликали Росію припинити провокації на кордоні, а також відзначили стриманість України.