Між Тегераном та Вашингтоном зростає напруга. Попри те, що тривають непрямі переговори щодо відновлення ядерної угоди 2015 року, американські та іранські чиновники критикують один одного, звинувачуючи протилежну сторону у відсутності прогресу. Не обійшлося і без реальних військових дій, пише The Washington Post.
У ніч на неділю адміністрація американського президента Джо Байдена оголосила, що США наносили авіаудари по об'єктах по обидва боки іраксько-сирійського кордону, пов'язаних з ополченцями, які мають зв'язки з Іраном. Американські чиновники заявили, що удари були реакцією на збільшення кількості атак безпілотників, націлених на американських військових у регіоні. Одна з підтримуваних Іраном організацій Катаїб Саїд аль-Шухада заявила, що в результаті авіаударів загинули четверо її бійців.
У понеділок ситуація ще більше загострилася. Американські чиновники підтвердили, що ворожі ракети були націлені на об'єкт, де розміщуються американські війська, поблизу нафтового родовища Аль-Омар на північному сході Сирії, тому США відповіли артилерійським вогнем, спрямованим на позиції, звідки були запущені ракети.
Поточний раунд бойових дій є частиною тривалої фази воєнної напруги між американськими силами та довіреними особами, пов'язаними з Тегераном. Деякі законодавці у Вашингтоні починають ставити під сумнів стійку присутність американських військ у Сирії та Іраку, а також право США здійснювати авіаудари по позиціях у цих країнах. Але адміністрація Байдена, як і його попередник, стверджує, що загроза, яку ці збройні сили представляють для американських військ, виправдовує такі дії.
Напруженість зростає саме тоді, коли дипломатичні переговори під керівництвом Європи щодо повернення обох країн до ядерної угоди, почали заходити в глухий кут. Шість раундів переговорів досі не відновили угоди, згідно з якою Сполучені Штати можуть запропонувати пом'якшення санкцій проти Тегерану в обмін на те, що іранський режим відмовиться від швидких темпів збагачення урану.
«Ядерна активність» Ірану була прискорена після рішення адміністрації колишнього президента США Дональда Трампа розірвати угоду та розпочати кампанію «максимального тиску» на Тегеран. Як результат, Іран зараз набагато ближче до того, щоб отримати необхідний матеріал для виробництва ядерної зброї, ніж це було за часів дії угоди.
В недавньому інтерв'ю держсекретар США Ентоні Блінкен заявив, що адміністрація Байдена «наближається» до відходу від переговорів.
«Якщо так буде продовжуватись, якщо вони продовжать збагачувати уран на все вищих рівнях, ми дійдемо до точки, коли буде занадто важко відновити рамки початкової ядерної угоди», - сказав він.
Спеціальний представник США в Ірані Роберт Меллі запропонував більш оптимістичний погляд.
«Ми все ще вважаємо, що це можливо. Немає жодної причини, через яку ми не можемо досягти угоди. Але це також залежить від того, яку позицію буде займати Іран», - сказав Меллі.
Наразі позиція Ірану залишається суперечливою. Тегеран вимагає, щоб адміністрація Байдена скасувала всі санкції, запроваджені Трампом - чого Білий дім не хоче робити. Іран також розпочав обмежувати доступ інспекторів Міжнародного агентства з атомної енергії до основних ядерних об'єктів країни.
Майбутня зміна влади в Тегерані також може загострити ситуацію. Перемога в Ірані Ібрагіма Райсі, який виступає проти переговорів зі США, додала відчуття напруги. Райсі замінить президента Хасана Рухані і вступить на посаду в серпні.
Меллі та інші американські чиновники стверджують, що особа президента країни не має значення для прогресу поточних переговорів, не в останню чергу тому, що обране керівництво Ірану перебуває під впливом верховного лідера Алі Хаменеї.
Деякі аналітики припускають, що прихід Райсі до влади може бути навіть позитивним моментом для дипломатії.
«Іранські учасники переговорів, попри те, що до цього часу не продемонстрували особливої гнучкості, тим не менше, ймовірно, прагнуть доопрацювати дорожню карту відновлення ядерної угоди до того, як Рухані піде з посади Це обнадійливо. При цьому, Райсі прийде до влади, звинувачуючи Рухані у недоліках переговорів щодо угоди, одночасно отримуючи економічні дивіденди від зняття санкцій», - написали Алі Ваез і Діна Есфандіарі з Міжнародної кризової групи.
Але навіть якщо угода буде досягнута, вона, ймовірно, виявиться обмеженою. Немає жодних ознак того, що адміністрація Байдена та її європейські партнери зможуть досягти своєї найбільшої мети - розширити сферу діалогу з Іраном за межі його ядерної програми та більш широкого кола проблем, включаючи підтримку Тегераном довірених осіб у регіоні, що обмінюються вогнем із США.
«Перемога Райсі сигналізує про те, що Іран буде чинити опір прагненню адміністрації Байдена домовитись про подальшу угоду, яка також стосується ракетної програми Тегерану та регіональних амбіцій. Це може створити дилему для Байдена: якщо США спробують контролювати Іран новими санкціями, Тегеран може відповісти на це відновленням ядерної діяльності та атаками через своїх довірених осіб. Довірені особи Ірану на Близькому Сході знають, що адміністрація Байдена прагне зменшити регіональну присутність Америки», - написав старший науковий співробітник Фонду Карнегі Карім Саджадпур.
Ядерну угоду підписали в 2015 році. Ця домовленість вимагає він офіційного Тегерану обмежитися виробництвом низькозбагаченого урану, який є придатним тільки для цивільних цілей. За це з країни будуть зняті міжнародні санкції.
Тим часом у США розглядають можливість повністю відмовитися від деяких найжорсткіших санкцій щодо Ірану в спробі повернутися до Спільної всеосяжного плану дій щодо іранської ядерної проблеми (СВПД).