Уперше після закінчення холодної війни США знову планують розмістити у Німеччині свої ракети проміжної дії. Чому Вашингтон та Берлін вирішили це зробити попри погрози РФ, розповів Володимир Кравченко у статті «За десять хвилин від Путіна. Чому американські ракети в Німеччині важливі для України».
Загалом Сполучені Штати та ФРН боячись ядерної війни намагаються дуже обережно протидіяти Росії. У відповідь російський диктатор Владімір Путін любить лякати ядерним апокаліпсисом. Адже у ядерній доктрині РФ однією з умов ядерної зброї є отримання достовірної інформації про старт балістичних ракет, які атакують територію Росії або її союзників.
Експерти, з якими ZN.UA обговорювало американо-німецькі плани та реакцію Кремля на них, упевнені в тому, що рішення Вашингтона та Берліна є не лише відповіддю на розміщення «Іскандерів» у Калінінградській області. Це ще й спосіб продемонструвати, наскільки серйозно США та Німеччина ставляться до російських погроз країнам-членам НАТО. У такому контексті американські ракети не лише стануть заспокійливим для Німеччини, а й дадуть сигнал Кремлю, що Європа зовсім не беззахисна.
Важливим фактором для прийняття Білим домом такого рішення стали й передвиборчі заяви республіканця Дональда Трампа.
«З огляду на те, що кандидат від Республіканської партії налаштований на зменшення ролі США в гарантуванні безпеки в Європі, плани Вашингтона й Берліна щодо розміщення американських ракет 2026 року означають додаткову страховку від Трампа. Так установлюються запобіжники, які Трампу буде важко обійти в разі його повернення до Білого дому», – зазначила в розмові із ZN.UA директорка Центру нерозповсюдження ядерної зброї Поліна Сіновець.
Зрештою, як пише Кравченко, заяви про плани розмістити американські ракети в Європі – це додатковий елемент тиску на РФ. А це повертає нас до ситуації часів холодної війни. Тоді СРСР розмістив у східноєвропейських країнах ракети середньої дальності «Піонер». У відповідь на це у Західній Європі з’явились американські ракети Pershing. Водночас тоді США запропонували Москві провести перемовини щодо скорочення озброєнь. Результатом став договір про ліквідацію ракет середньої та малої дальності (РСМД), який підписали 1987 року.
«Цілком імовірно, що, як і лідери СРСР, керівництво РФ не розрахувало наслідків рішення щодо розміщення модифікованих комплексів «Іскандер» і експериментів із «Калібром». Тому, з одного боку, Сполучені Штати демонструють уразливість Росії, плануючи розмістити в Німеччині ракети проміжної дальності. З іншого – закликають Москву до деескалації», – висловив припущення в коментарі ZN.UA експерт Національного інституту стратегічних досліджень Олексій Їжак.
Сьогодні немає ніякої публічної оферти, але Їжак переконаний, що у разі проведення переговорів пакет потенційної угоди може включати вимоги Вашингтона щодо:
- виведення угруповання російських військ із Білорусі;
- припинення використання тероризму як асиметричного засобу боротьби із Заходом;
- припинення гібридної війни зі США, НАТО та ЄС.
«Звісно ж, якщо розпочнеться обговорення, то й російсько-українська війна стане неминучою частиною переговорного треку», – зазначив Кравченко.
Нагадаємо, 11 липня Reuters повідомляв, що США у 2026 році почнуть розгорнення у Німеччині далекобійних комплексів, таких як Standard Missile-6 (SM-6), крилатих ракет Tomahawk, а також гіперзвукової зброї. Вашингтон зробить це «як знак відданості НАТО та європейській обороні».
У відповідь на рішення США заступник голови Міністерства закордонних справ РФ Сєргєй Рябков сказав, що Москва «без нервів» підготує військову відповідь. При цьому він не зазначив, яку саме.
Ракети наземного базування з дальністю понад 500 км були заборонені до 2019 року згідно з договором про ліквідацію ракет середньої та меншої дальності (РСМД) поки США не вийшли з нього. Вашингтон заявив, що угоду порушує РФ через розробку росіянами крилатої ракети наземного базування 9M729, відомої в НАТО як SSC-8.
Кремль неодноразово відкидав звинувачення. Він наклав мораторій на власну розробку ракет, раніше заборонених Договором РСМД — балістичних і крилатих ракет наземного базування з дальністю від 500 км до 5500 км.