Для впливової держави, схильної до агресивної політики, реакція Китаю на нещодавнє оголошення про новий тристоронній альянс AUKUS між Австралією, Сполученими Штатами та Великою Британією, видалася відносно холодною, пише The Guardian.
Через кілька годин після того, як тріо країн офіційно оголосили про свій альянс у сфері безпеки, Китай попросив дозволити йому приєднатися до Транстихоокеанського торговельного партнерства.
Це був досить дивний крок для Китаю, адже для того, щоб Пекін офіційно приєднався до торговельного партнерства потрібна згода країн-членів, до яких належить і Австралія. В останні роки відносини Австралії та Китаю досить напружені. Пекін навіть запроваджував економічні санкції проти Австралії.
Тепер Китай фактично просив про послугу у Канберри, хоча прем’єр-міністр Австралії Скотт Моррісон нещодавно оголосив про плани закупівлі атомних підводних човнів і дав сигнал, що він серйозно готується до того, що напруженість між США та Китаєм може перерости у війну.
Заява Китаю про приєднання до торговельного альянсу була ретельно продумана. Це дозволило Китаю продемонструвати свою прихильність глобальній вільній торгівлі та протиставити свій підхід США, які вийшли з Трансатлантичного торговельного партнерства.
Важливо і те, що заява Китаю була в першу чергу призначена для того, щоб перекрити бажання Тайваню приєднатися до торговельного партнерства. Китай розглядає Тайвань як власну відокремлену провінцію, тому регулярно намагається заважати іншим державам мати справу з демократичним островом на офіційному рівні.
Через шість днів після того, як Китай подав заяву про приєднання до торговельного партнерства, Тайвань подав власну заявку.
«Якщо Китай приєднається першим, питання щодо членства Тайваню стане дуже ризикованим. Це цілком очевидно», - заявив головний торговий представник Тайваню Джон Денг.
Ця суперечка щодо Трансатлантичного торговельного партнерства привернула менше уваги, ніж оголошення про AUKUS, але вона підкреслює важливу особливість тривожного зростання напруги у відносинах між Китаєм та США.
У своєму прагненні «возз’єднання» з Тайванем Китай грає на двох окремих полях битв.
По-перше, Пекін розгалужує свої військові сили шаленими темпами і використовує військово-повітряні сили та флот для залякування Тайваню. Для прикладу, минулого тижня Китай встановив новий щоденний рекорд втручань у зону протиповітряної оборони Тайваню.
Минулої п’ятниці Пекін направив 38 літаків до Тайваню, у суботу – 39, у понеділок — 56. США, які підтримують демократичний острів та постачають зброю Тайваню, назвали дії Китаю «провокаційними».
Але Китай також грає і на іншому фронті. Він намагається ізолювати Тайвань на світовій арені та забезпечити падіння статусу демократичного острова на міжнародній дипломатичній та економічній арені.
Тож, коли Моррісон ще повідомляв австралійським ЗМІ про AUKUS та підводні човни, міністр торгівлі Китаю звернувся до уряду Нової Зеландії, який зберігає офіційні документи, що стосуються Транстихоокеанського торговельного партнерства, з проханням про приєднання до групи.
Головний урок для Австралії полягає в тому, що в міру погіршення відносин між США та Китаєм, країні потрібно уникати геополітичних помилок.
Оскільки розрив між військовими силами Китаю та Австралією збільшується, малоймовірно, що спроможність Австралії, навіть із флотом атомних підводних човнів, які вона отримає від нових партнерів по AUKUS, визначатиме баланс військової сили в Індо-Тихоокеанському регіоні.
Незважаючи на відносно широкі військові потужності Австралії, її щорічний оборонний бюджет становить лише 10% китайського.
Австралія планує отримати перший з восьми атомних підводних човнів до кінця 2030-х років. Китай, який має найбільший у світі військово-морський флот, наразі має близько 62 підводних човнів, у тому числі 12 з ядерними двигунами.
До 2040 року Китай планує отримати 26 атомних підводних човнів. Наразі США мають 68 підводних човнів. Австралійські підводні човни та інші військові сили можуть бути використані для різних цілей, включаючи оборону самої країни, але якщо Китай вирішить захопити Тайвань, атомні підводні човни Австралії не будуть вирішальними.
Тим не менш, на іншому полі бою можливості Австралії є ширшими. На арені міжнародної торгівлі та дипломатії Австралія, яка є 13 за величиною економікою світу та відданою прихильницею демократичних міжнародних інституцій, має справжню силу.
Австралія працювала над створенням та зміцненням таких органів, як Азійсько-Тихоокеанське економічне співробітництво.
Транстихоокеанське торговельне партнерство існує здебільшого тому, що Австралія разом з Японією працювала над його збереженням після того, як колишній президент США Дональд Трамп вийшов із партнерства у 2017 році. Тепер Китай намагається приєднатися до партнерства.
Австралія відповіла нерішуче, наполягаючи на тому, що Китай не може приєднатися, доки не виконає свої зобов'язання щодо міжнародної торгівлі та не скасує нинішні санкції щодо австралійського експорту.
Австралія має важливий вплив на те, чи слід дозволити Тайваню вступ до партнерства. Китай своєю чергою заявляє, що Тайваню не можна дозволяти вступати як до торговельного партнерства, так і до будь-якої іншої офіційної організації.
Австралії слід обережно розгортати свою роль на міжнародній арені. Вона може спробувати заохотити послаблення напруги між США та Китаєм, а також запобігти провокаціям.
Тайвань тим часом попереджає, що насувається війна. Але Австралія не зможе змінити хід реального конфлікту самостійно. Замість цього, вона може приєднатися до інших країн, щоб донести до Китаю потужне повідомлення про потенційну ціну спроби захопити Тайвань силою.
Австралійські підводні човни, які ще будуть введені в експлуатацію, не відвернуть Пекін від військового втручання, але демократичні країни мають альтернативний арсенал, який вимагає уваги Китаю, резюмує видання.
Військові відносини Тайваню з Пекіном впали до найнижчої точки за останні чотири десятиліття, попередив міністр оборони острова після серії рекордних вторгнень китайських літаків в зону тайванської протиповітряної оборони.
Таку поведінку Китаю розкритикували в Вашингтоні, а президент Тайваню Цай Інвень попередила про "катастрофічні наслідки", якщо острів опиниться під владою Китаю.
Детальніше про ситуацію навколо острова читайте в статті Наталії Бутирської "Пекін лякає Тайвань завоюванням".