Декілька європейських членів НАТО десятиліттями економили на витратах на оборону, безкарно покладаючись на військову міць США і спочатку розчаровуючи, а потім і розлючуючи американських платників податків і політиків. Навіть якщо деякі з них зараз витрачають більше на свої армії, ці зміни можуть бути надто незначними й запізнілими.
Вашингтон, тим часом, відходить від свого стратегічного трансатлантизму часів холодної війни. Президенти, починаючи з Барака Обами, намагалися, але поки що безуспішно, "відвернутися" від Європи й Близького Сходу до Індо-Тихоокеанського регіону, де вони бачать більшу небезпеку з боку Китаю, зазначає Андреас Клут, колумніст Bloomberg Opinion.
В умовах постійних бюджетних криз і зростаючого державного боргу Вашингтону доводиться робити вибір між глобальними зобов'язаннями. Цей вибір залежатиме від того, хто стане наступним президентом.
Під час свого першого терміну Дональд Трамп погрожував вивести американські війська з Німеччини й взагалі вийти з НАТО. Під час другого терміну він може зробити це або просто, як припускає один з близьких до нього аналітичних центрів, оголосити Альянс "недіючим".
Камала Гарріс, навпаки, підтвердила б традиційні зобов'язання Америки. Але, на відміну від Джо Байдена, вона може ставитися до трансатлантичних зв'язків більш раціонально, ніж емоційно.
Відхід Трампа від Європи може бути свідомим, розсудливим і швидким. На противагу цьому, Гарріс риторично підтвердила б прихильність до Європи. Але, як і Трамп, вона все одно може бути змушена залишити Європу наодинці через непередбачувані обставини.
Інший сценарій полягає в тому, що США можуть залишити Європу без допомоги досить швидко: якщо, наприклад, Китай вторгнеться на Тайвань, в Азії спалахне велика війна, і США доведеться за одну ніч перекинути солдатів та зброю до Тихого океану. Або повільно: у США може виникнути фінансова криза, що змусить Вашингтон економити на своїх військах за кордоном; оскільки Азія залишається пріоритетом, скорочення вдарить по Європі й поступово "спустошить" НАТО.
На думку колумніста, якщо Трамп стане президентом й навмисно і швидко відмовиться від Європи, це стане жахом для неї.
В Європі продовжують говорити про збільшення витрат на оборону та покращення армій. Але з цього нічого не вийде, бо криза надто повільна, і кожна країна сприймає загрози по-різному. Португалія, наприклад, не дуже боїться Кремля.
"Великі країни, такі як Німеччина, не готові жертвувати своїми системами соціального забезпечення заради військової готовності", — додає Клут.
Якщо американці приділятимуть більше уваги Азії, європейцям доведеться взяти на себе більше відповідальності в Брюсселі, в ЄС і в штаб-квартирі НАТО. Вони ділитимуться розвідданими, системами озброєнь і навіть командуванням і контролем, щоб захистити свій спільний континент. Все це змушує замислитися, чому б європейцям не обрати менш апокаліптичний сценарій і не об'єднати свої зусилля раніше.
Нагадаємо, що Нідерланди збільшать витрати на оборону більш ніж на 10% наступного року, інвестуючи в нові танки, винищувачі, фрегати й системи протиповітряної оборони, щоб зміцнити свої сили на тлі нових загроз безпеці. Також країна обіцяє продовжувати військову підтримку України стільки, скільки це буде потрібно.