Наразі відбуваються серйозні зрушення в економічній стратегії Америки: без особливих публічних дебатів Сполучені Штати рухаються до того, що стане новою версією американської промислової політики, спрямованої на конкуренцію з Китаєм у технологічній галузі, оскільки Пекін також мобілізує свої сили на тлі загострення протистояння із США, пише The Washington Post.
Американський сенатор Марко Рубіо коротко виклав нове бачення в промові, яку виголосив ще в грудні 2019 року. Він сказав, що настав час визнати "небезпеку фундаменталізму вільного ринку" у відносинах із Китаєм і замість цього прийняти "проамериканську промислову політику XXI століття". Таке ревізіоністське мислення зараз оживляє адміністрацію президента Джо Байдена, старших членів Конгресу та деяких провідних представників технологічної галузі.
Зміни, які розвиток штучного інтелекту внесе у все, що стосується цифрових технологій, можуть здивувати навіть найповажніших експертів у цій галузі. Ось чому США схвильовані з приводу необхідності радикально збільшити зусилля у протистоянні з Китаєм, адже від цього залежить американське майбутнє у військовому, економічному та навіть політичному плані.
Основним кроком до урядових інвестицій у технології є побоювання, що так званий цивільно-військовий синтез Китаю переможе. Колишній виконавчий директор Google Ерік Шмідт вважає, що "загроза керівництва Китаю в ключових галузях технологій - це національна криза". Замість того, щоб залишати рішення приватним компаніям, він закликав до "гібридного підходу, який більш щільно узгоджує зусилля уряду та приватного сектору для перемоги".
Подібні рекомендації важливі, оскільки їх підтримує багато представників технологічної галузі: виконавчий директор Oracle Сафра Кац, головний науковий керівник Microsoft Ерік Горвіц, керівник відділу штучного інтелекту в Google Ендрю Мур. У доповіді цієї «комісії» рекомендується, що до 2026 року видатки на дослідження та розробки в галузі штучного інтелекту, що фінансуються державою, повинні становити 32 мільярди доларів.
Роль уряду у фінансуванні передових технологій була очевидною в минулому. Найбільш яскравий приклад - розробка ядерної зброї «Манхеттенський проект». Урядові гроші також рухали космічну програму, розвивали Інтернет, будували інфраструктуру для національної та глобальної комерції. Урядове втручання стало проблемою під час технологічного та фінансового піднесення останніх десятиліть, але маятник, схоже, хитнувся.
Комісія рекомендує створити нову «раду» з питань конкурентоспроможності технологій під головуванням віце-президента, керівний комітет з нових технологій, які сприятимуть змінам у Пентагоні та спецслужбах. Також важливими стануть зміни в імміграційній та освітній політиці.
Адміністрація Байдена прийняла основну частину звіту комісії, але не погоджується з деякими деталями. Білий дім вважає, що краще передавати нові ініціативи через наявну міжвідомчу структуру Ради національної безпеки та Національної економічної ради, а не створювати додаткову комісію. Але адміністрація Байдена підтримує багато конкретних рекомендацій щодо нової технологічної політики.
Такий тип двосторонньої підтримки може залучити нові інвестиції в галузі штучного інтелекту та інших новітніх технологій, вважає адміністрація Байдена.
Команда Байдена також поділяє ентузіазм відносно "коаліції однодумців", щоб сприяти розвитку та використанню штучного інтелекту, новітніх технологій відповідно до демократичних цінностей. Враховуючи те, що деякі європейські та азіатські союзники США нещодавно висловили занепокоєння щодо зростання впливу Китаю, адміністрації Байдена буде легше діяти через уже наявні структури, такі як "Група семи", партнерство в галузі безпеки Індії, Японії, Австралії та США, а також двосторонні відносини з Європейським Союзом.
Фокусом буде намагання зробити економіку США настільки відкритою, щоб вона продовжувала залучати найталановитіших людей у світі, коли чиновники намагаються захистити американську лідерську роль у ключових технологіях. Нова технологічна політика США буде сприяти інноваціям, резюмує видання.
В ковідному світі мильні бульбашки хай-теку неконтрольовано зростають, як і ціна біткоїна, але посилюється і відчуття тривоги, що рано чи пізно ці бульбашки вибухнуть під власним тиском, і нічим не забезпечена ліквідність знищить і ринок, і долар разом із ним. Причиною цього може стати не тільки повернення світової економіки до «нормального» функціонування. Справа у тому, що в хай-теку у США з’явився конкурент, і він досить специфічно ставиться до правил Волл-стріт. Цей конкурент — Китай. Уже немає жодного сумніву, що найближчими роками розгорнеться жорстке протистояння, і передусім — на рівні державних політик, за технологічне лідерство. Про «битву гігантів» на ще одному терені читайте в статті Сергія Корсунського «Холодна технологічна війна».