На початку листопада відомий професор Гарварду Грем Еллісон приїхав до Вашингтона, щоб прочитати лекцію про історію Греції. Темою був історик Фукідід та його розповідь про війну між Спартою та Афінами в V столітті до нашої ери. Подібний конфлікт раніше цікавив незначну частину студентів. Але у 2017 році Еллісон написав наукову роботу під назвою «Приречені на війну: чи можуть Америка і Китай уникнути пастки Фукідіда?». На тлі загострення протистояння США та Китаю наукова робота вченого стала несподіваним бестселером, пише Financial Times.
Еллісон стверджував — як і вперше зазначив сам Фукідід, що щоразу, коли впливовій глобальній силі кидає виклик суперник, який швидко зростає, конкуренти потрапляють у пастку, яка може легко перерости у війну. Війна між Спартою та Афінами була одним із прикладів цього.
Тепер американські сенатори задаються питанням, чи не повториться історія. Чи може напруга навколо Тайваню і нещодавні випробування Пекіном гіперзвукових ракет створити «пастку» і розпалити реальну війну між США та Китаєм.
Думки Еллісона і підбадьорюють, і пригнічують. Головне, що варто зрозуміти з історії, полягає в тому, що зміни влади створюють проблеми навколо трьох факторів: сприйняття, психології та внутрішньої політики. Зокрема, впливова країна, яка починає відчувати невпевненість у супернику, має схильність до надмірного ризику та помилок. Так само відбувається і навпаки, коли зростаюча сила відчуває себе пригніченою.
Якщо поєднати це з хаотичною внутрішньою політикою, невеликі загострення можуть швидко вийти з-під контролю, для прикладу, саме так почалася Перша світова війна.
Ці три фактори можна спостерігати прямо зараз, а невпевненість, войовничість і непорозуміння продовжують вирувати у протистоянні США та Китаю.
«Коли сила, яка стрімко зростає, серйозно загрожує витіснити конкурента, у вас є очікувана динаміка. Якщо подивитися на Китай і США як на правлячі сили, вони будуть робити усе можливе, щоб рухатися за сценарієм пастки», — каже Еллісон.
На щастя, наразі відвертих бойових дій вдалося уникнути, але це не означає, що війна не є реальним ризиком. Навпаки, як зазначає економіст Рей Даліо, вражаючою особливістю світу 21-го століття є те, що конфлікти можуть спалахнути на багатьох фронтах.
«Є п’ять видів війни, і не всі вони передбачають військовий конфлікт. Існує торговельна, технологічна, геополітична, фінансова війна і, звичайно, безпосередні військові дії. Ми, безумовно, різною мірою знаходимося в перших чотирьох видах війни, але є вагомі причини турбуватися про п’ятий тип», - каже Даліо.
З іншого боку, той факт, що в 21 столітті можна вести війну кількома способами, може зменшити потребу у фактичному військовому конфлікті. Якщо Китай хоче захопити Тайвань, йому не обов’язково потрібно робити це за допомогою військової сили. Він може використовувати кібератаки або іншу фінансову та торговельну зброю.
Це вже відбувається в американо-китайському конфлікті. Нещодавно один сенатор сказав, що Китай щороку «краде у США інтелектуальну власність на 300-500 мільярдів доларів», і, хоча насправді неможливо перевірити цю кількість, сам факт, що такі цифри обговорюються, свідчить про те, що кібервійна вже ведеться — імовірно, в обидва боки.
Так само у Вашингтоні з'явилися нові натяки на фінансові війни з Пекіном після того, як доповідь Комісії Конгресу стверджувала, що Китай використовує потоки капіталу для нападу на Америку. Це також викликає тривогу, особливо для лідерів Уолл-стріт, які хочуть вести бізнес у Китаї, а також для тих, хто сподівається, що інтеграція капіталу може зменшити ймовірність конфлікту. Але загроза фінансової або торговельної війни, все ж менш катастрофічна, ніж відкриті військові дії.
Звичайно, деякі аналітики вважають, що один вид війни може перерости в інший. Якщо перелічити всі конфлікти «в стилі пастки Фукідіда» за попередні століття та можна побачити, що хоча 12 із 16 таких геополітичних зрушень спричинили відверту війну, чотири не переросли у відкриті військові дії.
Питання в тому, чи було це випадковістю? Або ж ознакою того, що люди стають мудрішими? Чи може глобалізація, яка об’єднує різні країни, Інтернет та потоки капіталу, означати, що «пастка Фукідіда» не настільки актуальна в цифрову епоху?
Відповіді на це немає, принаймні зараз. Цікаво, що робота Еллісона була популярною не тільки в США, але й у Китаї. За словами професора, найпопулярніший уривок у китайських читачів — це опис того, як Британія та США уникнули «пастки Фукідіда» на початку 20-го століття, не вступивши у війну. Навіть з пастки іноді можна втекти, резюмує видання.
Відеозустріч Джо Байдена та Сі Цзіньпіня відбулася в умовах високої напруги у відносинах між країнами та низького рівня очікувань обома сторонами конкретних домовленостей. Конкуренція між США і КНР по суті сконцентрована навколо формування фундаментальної глобальної системи — основних ідей, наративів і напрямів розвитку, які визначають міжнародний порядок.
Чи вдалося лідерам США і Китаю приборкати конфлікт — читайте у статті Наталії Бутирської «Конфлікт неминучий? Байден та Сі зустрілися, щоб йому запобігти».