Російська Федерація намагається реалізувати новий імперський проєкт. Такий висновок, спираючись на історичний та економічний аналіз робить дослідник Ратґерського університету (США) професор політології Олександр Мотиль у публікації в Foreign Policy. Мотиль – американський історик та політолог, фахівець з України, Росії, Радянського Союзу.
Чому Росія не в змозі стати новою супердержавою?
Автор наводить приклад найбільших імперських утворень людської цивілізації. А також свіжий приклад – позбавлення європейських країн власного імперського спадку. “Всі європейські колоніальні держави поділяли імперську ідеологію під час свого активного розширення. Але змушені були відмовитись від неї, зіткнувшись із власною військовою та економічною слабкістю після двох світових воєн, національно-визвольної боротьби та зростання осуду міжнародного співтовариства!, – зазначається у публікації. Всі ці процеси не відбувались безболісно, проте через них пройшли всі імперії, які потім не намагались відновити свої імперські амбіції.
Збройні сили Росії мають посередню потужність, а економіка “імперії” сягає такого ж розміру, як американський Техас чи європейська Італія. Крім того, на заваді новому імперському проєкту стає неефективне і нестабільне керування територіями. “Еліти починають боротися за владу в поступінській епосі, що швидко настає, на їхню думку”, – пише автор.
Для побудови успішної імперії необхідна не тільки потужна армія чи економіка, але і імперська, обєднуюча ідеологія. Якщо ідеологія – на марші, то з економікою чи ефективною армією є проблеми.
“Що станеться з майбутньою відродженою імперією, якщо не буде виконано три необхідні умови – навіть якщо є сприятливі фактори та імперська ідеологія. Якщо спробу розширення буде зроблено без достатньо сильної армії та економіки, здатної підтримувати воєнну потужність, результатом буде перенапруження сил імперії і її розвал”, – вважає оглядач.
Стагнація РФ може викликати ще більшу кризу, але іншого розвитку годі очікувати
Експерт, вважає, що Росію може очікувати у найближчому майбутньому ще гірша ситуація, якщо існуючий режим “продовжить керуватися примхами одного-єдиного автократа і продовжить перешкоджати технологічним інноваціям та економічному зростанню”.
Майбутнє Росії як імперії навряд чи могло скластись краще, ніж сьогодні. Спокуса побудови з країни нової імперії, мабуть, були б непоборними.
Прогноз щодо відновлення могутності і в цілому нового імперського проєкту – негативний. Дослідник вважає, що Захід не має просто спостерігати за ситуацією. Оскільки “нова імперія” приречена, Захід має тільки два шляхи – прискорити позбавлення світу агресивної імперії чи продовжити стагнацію, яка принесе ще більше жертв і руйнувань.
Росія була і залишається головною колоніальною державою, пише у оглядовій статті Wall Street Journal. Від Кавказу до Криму, від Арктики до Амуру, від Волги до Тихого океану – російські колоніальні кампанії завойовували численні народи, знищуючи місцеві культури, суверенітети і влаштовуючи геноциди. СРСР, який за визначенням Владіміра Лєніна був антиімперіалістичним, поводився так само. Від організації масових етнічних чисток заради знищення колонізованих народів до створення штучного голоду проти українців і казахів і створення мап з нібито автономними республіками, в яких місцеве населення було позбавлене влади - радянські експерименти з багатьох точок зору просто продовжували колоніальну політику Російської імперії. І це не згадуючи про те, як СРСР впродовж Холодної війни підтримував деспотичні режими в країнах Африки і Латинської Америки, наприклад, в Анголі і на Кубі.
Якщо пострадянські республіки, такі як Казахстан і Молдова, змогли отримати незалежність після падіння СРСР, колонізовані народи в межах російських кордонів, такі як Чечня і Татарстан, знову були пригноблені диктатурою Кремля. Їх перетворили на джерело гарматного м’яса для імперіалізму Москви.