Росія ув'язнила головного редактора незалежного веб-сайту новин через публікацію в Twitter. Інцидент ознаменував нові «норми» для свободи слова під керівництвом президента Володимира Путіна на тлі загальнонаціональних протестів після арешту опозиціонера Олексія Навального, якого засудили до 3,5 років позбавлення волі. Це також стало яскравим прикладом того, наскільки загрозливими стали соціальні мережі для авторитарних урядів, пише Bloomberg.
Смартфони та доступ до мережі інтернет створюють громадські платформи, проти яких ведуть боротьбу автократичні режими. Але саме завдяки таким платформам дисиденти можуть об’єднуватися та підтримувати опір. Навіть Китай, який досить міцно контролює подібні явища вже впродовж тривалого часу, все ще веде боротьбу з дисидентами в Інтернеті. Не випадково навіть Путін нагадав про вплив технологій у своїй промові в Давосі. А в Індії, де протестувальники використали повідомлення про солідарність від поп-зірки Ріанни та кліматичної активістки Грети Тунберг, уряд намагався заблокувати акаунти опозиціонерів у Twitter та обмежити доступ до Інтернету. Генерали М'янми також поспішили тимчасово заборонити Facebook після перевороту.
Роль соціальних мереж та служб обміну повідомленнями, особливо тих, що мають наскрізне шифрування, стає все більш помітною в антиурядових акціях протесту за останні кілька років - від демонстрацій у Гонконгу та Чилі до студентських рухів у Таїланді та масових мітингів у Білорусі - і не лише для базової координації. Соціальні медіа також допомогли учасникам протестів координувати свою співпрацю не тільки в межах конкретної країни, а й через кордони.
У Росії опозиційний активіст Навальний з великим відривом обійшов потужність державного російського телебачення, використовуючи YouTube для своєї антикорупційної кампанії. Його важко назвати «блогером» у традиційному розумінні цього слова, але завдяки YouTube він отримав інструмент, через який може охопити величезну аудиторію. Його відео про «Палац Путіна» зібрало величезну кількість переглядів. Його виступ у залі судового засідання також швидко поширився в інтернеті, все це залишило Кремль на задньому плані.
Москва зазвичай дозволяла більше свободи в Інтернеті, ніж, для прикладу, Пекін. Тому опозиційні активісти, ЗМІ та журналісти, які ведуть розслідування, перенесли свою активність в мережу інтернет. Але влада посилює контроль над інакомисленням. Намагаючись приборкати демонстрації після затримання Навального, Москва наказала соціальним мережам видалити відеозаписи та інші «провокаційні» публікації, пригрозивши повним блокуванням Інтернету, якщо це буде потрібно. Повне відключення від інтернету пов’язане з великими економічними витратами, хоча, здається, Кремль більше хвилюють опозиційні голоси, ніж економічні проблеми. В одному з досліджень встановлено, що внаслідок вимкнення Інтернету, щоб заглушити протести після виборів, Білорусь втратила близько 336 мільйонів доларів за 218 годин «без інтернету». Довгострокові наслідки, не в останню чергу, викликані «відтоком мізків», можуть бути ще гіршими.
Соціальні медіа є мобілізуючим інструментом протягом десятиліття, навіть якщо їх точна роль все ще викликає питання. Для прикладу можна розглянути «арабську весну». Зараз різниця полягає в тому, що вплив соцмереж розширився за останнє десятиліття, оскільки все більше людей користуються соціальними медіа, що дозволяє більш широко розповсюджувати інформацію. Зараз люди проводять більше часу в Інтернеті та соціальних мережах, ніж будь-коли раніше.
Звичайно, соцмережі не завжди є демократичним каталізатором. Соціальні медіа можуть бути і платформами для поширення дезінформації, подібно до WhatsApp в Індії, де месенджер поширював повідомлення із закликами до насильства, або Facebook у М'янмі, де платформа використовувалася для заохочення нападів на меншину рохіндж. На Філіппінах президент Родріго Дутерте використовував Facebook як зброю проти власних критиків. Соцмережі стали джерелом поширення теорій змови у Сполучених Штатах, що завершилося штурмом Капітолію. Це викликало слушні запитання щодо цензури та необхідності контролювати соціальні мережі. Навіть коли демократичні протестувальники «проповідують» свою справу в Twitter або YouTube, «автократичні воїни» ведуть активну боротьбу з дисидентством.
Звісно, ніхто не протестує виключно через соціальні медіа, і соцмережі точно не повалять диктаторів. Тим не менше, варто визнати, що вони стають дестабілізуючою силою для авторитарних урядів. Частково це тому, що їхній вплив досить широкий і його важко контролювати повністю, соцмережі поширюють «різносторонні» скарги й невдоволення, об’єднуючи різних людей. Недемократичним лідерам стає набагато важче зберігати свій вплив, адже на тлі розширення мережі інтернет «традиційні» способи збереження влади стають неефективними. А жорстокість, яка потім буде транслюватися за допомогою інтернету ризикує лише більш радикально налаштувати дисидентів.
При цьому, соцмережі стають причиною «ізоляції» авторитарних режимів. Інтернет протиставляє між собою тих, хто контролює старі ЗМІ, та тих, хто контролює нові платформи. М'янма перевірить, наскільки соцмережі можуть допомогти об’єднати незадоволених режимом (на момент перевороту 1988 року не було Інтернету). Росія покаже, чи можуть соціальні медіа підтримувати акції протесту до вересневих парламентських виборів.
Дискусія щодо зв'язку між соціальними мережами та протестами залишається. Одне дослідження показало, що довіра людей до своїх лідерів, як правило, падає в міру розширення мереж 3G. Цифрова цензура дійсно може стати ефективним джерелом придушення дисидентства в інтернеті, але варто визнати, що авторитарним режимам стає все важче контролювати цифровий простір. Більша частина найтемнішої у світі дезінформації поширюється в Інтернеті, і це теж важко контролювати. Принаймні, втішає те, що і диктаторам теж стає «несолодко», резюмує видання.
На Давоському форму експерти обговорили початок так званої «нової технологічної революції», керованої розвитком штучного інтелекту, кардинально змінить світ. Недавнє глобальне опитування свідчить, що 63% керівників компаній упевнені, що вже у найближчому майбутньому саме штучний інтелект матиме більший вплив, ніж Інтернет. Спікери в Давосі вважають, що за розвитком технологій на основі штучного інтелекту варто слідкувати дуже прискіпливо, адже технологічна революція може принести як користь для людства, так і катастрофічні негативні наслідки.