Очікується, що цього року рекордні 18 з 31 країни НАТО досягнуть цільового показника витрат на оборону, на якому наполягав колишній президент США Дональд Трамп. Про це повідомляє Bloomberg.
Європейські члени Альянсу витрачають більше для досягнення мети НАТО виділяти на оборону щонайменше 2% ВВП, заявив у середу, 14 лютого, генеральний секретар Альянсу Єнс Столтенберг.
"Проте деяким членам Альянсу ще треба пройти певний шлях", - зазначив він, додавши, що країни НАТО "досягають реального прогресу".
Ці коментарі пролунали після того, як нещодавно Трамп заявив про те, що "заохочуватиме" Росію робити "все, що вона захоче" з членами НАТО, які порушують зобов'язання щодо витрат на оборону.
"НАТО вже 75 років здатне запобігти військовому нападу на будь-якого союзника по НАТО. Ми зробили це, тому що всі члени НАТО в будь-який час абсолютно чітко повідомляли, що ми готові захистити всіх членів Альянсу", - сказав Столтенберг, відповідаючи на запитання про коментарі Трампа.
"Ми не повинні залишати місця для прорахунків або непорозумінь Москві щодо нашої готовності, відданості та рішучості захищати усіх членів Альянсу", - додав він.
За словами Столтенберга, з часу узгодження зобов'язань про витрати у 2014 році європейські союзники і Канада виділили на оборону понад 600 мільярдів доларів. Минулого року європейські члени Альянсу і Канада продемонстрували безпрецедентне зростання на 11%, додав він.
За словами високопоставленого дипломата НАТО, перспектива повернення Трампа в Білий дім викликала серед членів Альянсу більш активні розмови про те, що Європа може зробити для того, щоб зберегти внесок США в трансатлантичну безпеку.
На додаток до збільшення оборонних витрат і допомоги Україні, союзники також повинні приділяти більше часу роботі над питаннями, які президент США вважатиме важливими, в тому числі політиці щодо Китаю, сказав дипломат.
Члени Альянсу також обговорюють, як поводитися з Трампом на самітах НАТО - тобто, як поєднувати лестощі і тверду позицію з ключових питань, додав він.
Збереження підтримки найбагатшого та найвпливовішого члена НАТО має вирішальне значення. Згідно з останнім річним звітом Альянсу, на США припадає переважна більшість оборонних витрат НАТО - приблизно 70% у 2022 році.
Країни Альянсу також шукають способи захистити допомогу Україні від впливу виборів у США та інших членах НАТО. За словами людей, знайомих з цим питанням, вони розглядають можливість надання НАТО як організації більш помітної ролі в координації підтримки Києва.
Одним з варіантів може бути збільшення ролі НАТО в контактній групі з питань оборони України. Як і у випадку з оборонними витратами, Альянс міг би відстежувати і надавати звіти про допомогу Україні. Раніше Альянс дистанціювався від цього, підкреслюючи, що це двосторонні пакети допомоги, щоб уникнути можливості бути потенційно втягнутим у ширшу війну з Росією.
Інституціоналізація підтримки з боку НАТО може стати сигналом відданості союзників Україні в довгостроковій перспективі в той час, коли російський президент Владімір Путін робить ставку на те, що він зможе дочекатися, коли Захід втомиться і послабить підтримку Києва, особливо на тлі того, що члени Альянсу навряд чи підуть далі узгоджених минулого року формулювань про те, що Україна приєднається до НАТО "коли союзники погодяться і будуть виконані умови".
Оголошене збільшення оборонних витрат країн Альянсу знаменує значний поворот з 2014 року, коли лише три члени НАТО досягли узгодженої мети.
Вторгнення РФ у Крим того року спонукало країни Альянсу почати змінювати тенденцію скорочення видатків на оборону, яка спостерігалась після холодної війни. Цей процес різко прискорився після повномасштабного вторгнення Росії в Україну в лютому 2022 року, особливо в Німеччині. Очікується, що вперше з часів закінчення холодної війни Берлін досягне цільового показника витрат на оборону у 2% ВВП цього року.
На тлі неодноразових погроз Трампа та зростання його шансів на перемогу на виборах президента США видання Politico проаналізувало, чи готова Європа боротися з агресією РФ самотужки, без допомоги Штатів.
На думку аналітиків, Європі, для того, щоб компенсувати десятиліття недостатнього інвестування у військову сферу і відновити промислову базу, знадобляться від п'яти до десяти років та величезні суми грошей.