Два роки тому ЄС здивував не тільки президента Росії Володимира Путіна, а й сам себе. 28 країн-учасниць, шоковані порушенням міжнародного права з боку Москви, домовилися дати Кремлю гідну відповідь.
Євросоюз запровадив санкції, дія яких згодом були прив'язані до виконання Мінських угод. І зараз настав час продовжити їхню дію, як доказ збереження цієї європейської єдності.
Про це на сторінках Sueddeutsche Zeitung пише оглядач Даніель Бресслер. Він зауважує, що західні санкції не ставили перед собою мету нашкодити сильно російській економіці. Вони повинні були лише вплинути на російських чиновників і державний апарат.
Але Кремль завдав удар по добробуту своїх громадян значно сильніше, ніж тиск ЄС і США, заборонивши імпорт овочів, фруктів і інших продуктів харчування. Перекриття доступу до міжнародних фінансових ринків також завдало шкоди економіці Росії. На додачу обвал цін на нафту і гостра потреба у реформах зіграли свою роль в поглибленні економічної кризи в країні.
"Путін, який прославився великодержавною риторикою, сам же зробив свою країну слабкою", - йдеться в статті.
Автор зауважує, що критика дієвості санкцій, яка все частіше звучить на Заході, невиправдана. Оскільки, попри свій скромний економічний ефект, вони відзначилися сильним політичним впливом. В 2014 році, здавалося, Путін міг захопити більшу частину України. Але він не розраховував, що Київ буде чинити такий сильний військовий опір так само, як і слабку зацікавленість російськомовних громадян у створенні так званої "Новоросії". Крім того, Кремль не чекав, що Європа і весь Захід виступлять єдиним фронтом проти агресії Росії.
"Тож який сигнал хочуть зараз Москві послати ті, хто виступає за скасування санкцій?" - ставить питання оглядач.
Він зауважує, що аргумент про нібито економічну шкоду від санкцій для ЄС слабких і сумнівний. Спад в двосторонній торгівлі відбувався і так. Навіть якщо зараз скасувати санкції, повернутися до показників, які були притаманні двосторонній співпраці до війни в Україні, не вдасться.
Натомість якщо скасувати санкції до того, як Україна відновить контроль над своїми територіями і кордонами, це пошле Москві сигнал, що їй все зійде з рук. Тож, на думку автора, економічний тиск ЄС на Росію потрібно зберігати до тих пір, поки Москва не виконає свою частину роботи за Мінськими угодами.
Тим часом, Росія намагається переконати Європу, що в Україні триває нібито "громадянська війна". Якщо їй це вдасться, тоді можна буде вважати, що "Путін фактично виграв".
"Якщо санкції будуть "поетапно" скасовуватися до того, як Україна відновить контроль над своїм кордоном, Москва зрозуміє це однозначно як сигнал, що європейської єдності більше немає. А платити за це доведеться українцям", - пише німецький оглядач.
Нещодавно міністр закордонних справ Німеччини Франк-Вальтер Штайнмаєр допустив поступове скорочення санкцій проти Росії, якщо Москва буде виконувати Мінські угоди. Міністр повідомив, що з моменту введення санкцій досягнуті помітні успіхи у справі врегулювання кризи, а саме, що зараз загроза відкритого військового конфлікту знівельована. Також підкреслюється, що хоча перемир'я порушується, лінія дотику вже кілька місяців залишається нерухомою. У свою чергу голова Євросоюзу Дональд Туск очікує, що лідери країн ЄС схвалять продовження антиросійських санкцій.
Тим часом, експерт Інституту МакКейна Девід Крамер на сторінках The American Interest писав, що Заходу варто "поховати" Мінські угоди і посилити санкції проти Росії. На його думку, не варто вести переговори з російським агресором так, ніби він не розв'язував війну і лише працює над "врегулюванням" конфлікту. США і ЄС, на думку експерта, повинні поставити ультиматум Кремлю: або він виводить свої війська з Донбасу і Криму, або санкції будуть посилюватися.