Після двосторонніх переговорів у Пекіні в середу, 20 травня, лідер Китаю Сі Цзіньпін та російський диктатор Владімір Путін підписали декларацію про становлення “багатополярного світу” та міжнародних відносин “нового типу”, повідомляє BBC.
Напередодні візиту Путіна помічник президента РФ Юрій Ушаков описував цю декларацію як програмний документ, що окреслює основні напрямки розвитку двосторонніх відносин, спільне бачення ключових глобальних питань та основні формати співпраці у міжнародних справах.
Зустрівшись у Пекіні менш ніж через тиждень після того, як китайський лідер провів саміт із президентом США Дональдом Трампом, Сі та Путін висловили ледь приховані натяки у бік Вашингтона.
“Негативні неоколоніальні тенденції, такі як односторонні силові підходи, гегемонізм та блокова конфронтація, набирають обертів”, — йдеться у декларації.
У документі також міститься застереження про те, що “фундаментальні, загальновизнані норми міжнародного права та міжнародних відносин регулярно порушуються”, глобальні інститути втрачають ефективність та існує ризик повернення до “закону джунглів”.
“Зміни міжнародного ландшафту та співвідношень сил у світі прискорюються… Спроби низки країн одноосібно керувати світом зазнали краху, більшість держав усвідомила настання нової епохи міжнародних відносин”, — йдеться в документі.
Згідно з декларацією, Росія та Китай зобов'язалися дотримуватися чотирьох базових принципів і закликають до цього світову спільноту:
- відкритість світу для інклюзивного та взаємовигідного співробітництва;
- рівна і неподільна безпека — безпека однієї держави не може бути гарантована за рахунок безпеки іншої;
- демократизація міжнародних відносин та вдосконалення системи глобального управління — великі країни повинні брати на себе особливу відповідальність і не зловживати своїми перевагами;
- світова цивілізаційна та ціннісна різноманітність.
У декларації засуджується “блокова конфронтація” та розширення військових альянсів, а також висловлюється заперечення проти використання прав людини як приводу для втручання у внутрішні справи інших держав.
У документі не згадується вторгнення Росії в Україну, рішуче засуджене західними демократіями, які прагнули ізолювати Москву на міжнародній арені. “Українська криза” згадується у більш розлогій спільній заяві Сі та Путіна, в якій сторони погоджуються з необхідністю усунути “корінні причини” конфлікту. У заяві Росія також дякує Китаю за “неупереджену позицію”.
Загалом у межах візиту Путіна до Пекіна сторони підписали близько двох десятків угод у таких сферах, як економіка та торгівля, освіта, наука і технології. У МЗС Китаю заявили, що дві країни домовились про продовження безвізового режиму до 31 грудня 2027 року.
Сі влаштував урочистий прийом для Путіна, зустрівши російського диктатора у Великій народній залі, де приймав Трампа декілька днів тому. Обставини та формат зустрічей Сі з іншими світовими лідерами часто розглядаються як показник того, наскільки глава КНР поважає свого гостя, писало The Guardian. На відміну від конфронтаційного характеру відносин між Вашингтоном і Пекіном, Путін і Сі протягом останніх років демонструють дедалі тепліші стосунки, називаючи один одного “дорогими, давніми друзями”.
NYT писала, що Китай бачить занепад Америки за президентства Трампа та користується моментом. Пекін дедалі частіше позиціонує себе не як цивілізацію, яка занепадає і намагається наздогнати Захід, а як наддержаву, готову перевершити “західний світ”. При цьому, як зазначала FT, Китай досі не зробив кроку вперед, щоб заповнити вакуум лідерства, залишений Вашингтоном, прагнучи глобального домінування без відповідальності.
Результати саміту Трампа з Сі в статті "G2 без ілюзій: що насправді вирішили Трамп і Сі в Пекіні" аналізував Сергій Корсунський.