Швеція повинна стати повноправним членом НАТО “якомога швидше”, щоб запобігти загрозі з боку Росії, заявив міністр оборони країни Пол Йонсон в інтерв'ю The Guardian.
Йонсон додав, що не може назвати конкретні терміни завершення процесу вступу Швеції, але він упевнений, що Туреччина й Угорщина — єдині країни Альянсу, які ще не ратифікували заявку Стокгольма, врешті-решт це зроблять.
"Ми не хочемо списувати Росію з рахунків як загрозу, тому що Росія продемонструвала докази своєї витривалості [у війні проти України]. Тому ми повинні дотримуватися цього, і ми робимо це найкращим чином, зміцнюючи наші національні слабкості і стаючи повністю інтегрованими в НАТО якнайшвидше”, - заявив міністр.
Швеція подала заявку на вступ до НАТО одночасно з Фінляндією у травні 2022 року, обидві країни відмовилися від позиції нейтралітету після повномасштабного вторгнення Росії в Україну. У квітні цього року, через 11 місяців, Фінляндія офіційно стала членом НАТО. Але Швеція все ще чекає на схвалення заявки з боку Туреччини та Угорщини.
За словами Йонсона, серед союзників по НАТО заявка Швеції отримала "потужну підтримку" і його країна пропонує Альянсу "більшу стратегічну глибину" та "важливі військові ресурси".
Незважаючи на затримку ратифікації заявки з боку Туреччини та Угорщини, Йонсон упевнений у майбутньому Швеції в НАТО. За його словами, країна зараз у більшій безпеці, ніж була до курсу на приєднання до НАТО, завдяки гарантіям безпеки, отриманим від США, Великої Британії, Німеччини, Франції та інших країн.
Йонсон повідомив, що контактував зі своїми колегами з Фінляндії щодо нещодавньої напруженості на російсько-фінському кордоні. Влада Фінляндії звинуватила Москву в тому, що вона допомагає полегшити перетин кордону все більшій кількості шукачів притулку.
Фінляндія, за його словами, залишається "найближчим політичним партнером Швеції у сфері безпеки й оборони" і ці відносини надалі залишатимуться важливими для Стокгольма, вони також є значним внеском у безпеку та стабільність у регіоні.
Коментарі Йонсона прозвучали напередодні дводенного саміту міністрів оборони з усіх країн Північної Європи і Балтії ц Стокгольмі в межах Північноєвропейського оборонного співробітництва (NORDEFCO).
Схарактеризувавши цю зустріч як "історичну", Джонсон сказав, що це буде перший раз, коли міністри оборони з двох регіонів зберуться разом, щоб обговорити заходи безпеки і рішення для мирних, кризових та воєнних часів.
Серед питань на порядку денному - оборонна і безпекова політика, оборонна співпраця між країнами Північної Європи, критична інфраструктура і підтримка України.
У липні президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган після переговорів із прем'єр-міністром Швеції Ульфом Крістерссоном погодився якнайшвидше передати протокол про ратифікацію вступу Швеції до парламенту. Але минулого тижня комітет із питань закордонних справ Туреччини відклав обговорення заявки Швеції, заявивши, що питання "ще не дозріло" для прийняття рішення.
Існує також невизначеність щодо намірів Угорщини, хоча, за словами Йонсона, Будапешт запевнив Стокгольм, що Угорщина не буде останньою країною, яка ратифікує заяву Швеції. При цьому, минулого тижня Угорщина заявила, що не готова ратифікувати заявку Швеції, попри те, що прем'єр-міністр країни Віктор Орбан раніше казав, що ратифікація є лише формальністю.
Вже практично немає сумнівів у тому, що турецький парламент ратифікує протокол про вступ Швеції до НАТО найближчим часом. Схоже, що формальні претензії до Швеції були лише частиною ширшого кола питань, у яких президент Реджеп Ердоган сподівався знайти порозуміння із західними партнерами. Наскільки можна судити, його тактика значною мірою себе виправдала. Чому? Дізнайтеся про це зі статті В’ячеслава Ліхачова “Швеція в НАТО? Чому вдався шантаж Ердогана”.