Збільшення національних парків та заповідних територій недостатньо для стримання деструктивних процесів у природі пише The Guardian з посиланням на вчених. Щоб припинити зменшення видового різноманіття, необхідно усунути надмірне споживацтво, шкідливі субсидії та кліматичну кризу.
Очікується, що цього року на XV конференції в Куньміні (Китай) уряди підтримають угоду зі збереження природи, яка передбачає захист щонайменше 30% океану та суші до 2030.
Якщо розширення заповідних територій провести належним чином, то руйнування природного середовища уповільниться, однак цього все одно буде недостатньо. Так засвідчив аналіз проєкту Конвенції ООН про біологічне різноманіття (КБР), проведений більш ніж 50-ма провідними вченими.
«Намір запровадження природничого захисту 30% усієї суші та морів є важливим і привертає багато уваги. Розширення заповідних територій є гарним початком, за умови відповідного проведення, але цього недостатньо, щоб зупинити зменшення біорізноманіття та розвернути його в інший бік, що зветься «згинанням кривої», — сказав еколог Університету Париж-Сакле та співавтор доповіді професор Пол Лідлі.
«Існують дуже серйозні докази того, що ми знову не зможемо досягнути амбітних міжнародних цілей, якщо сконцентруємось на збільшенні заповідних територій та залишимо без уваги інші невідкладні дії, спрямовані на подолання загроз видового різноманіття», — додає професор.
Як заявляють вчені, масове скорочення шкідливих субсидій на сільське господарство та рибальство, підтримання глобального потепління в межах 1,5 °C та боротьба із надмірним споживанням людиною, у тому числі м’яса, – необхідна складова «трансформативних» змін.
Проєкт 21-єї цілі, який буде обговорений в Куньміні, включає низку різноманітних пропозицій, зокрема щодо ліквідації пластикового забруднення та зменшення використання пестицидів на дві третини. Угода має на меті зупинити те, що деякі вчені назвали “шостим масовим вимиранням життя на Землі”, викликаним поведінкою людей, яка є згубною й для нас самих.
Аналіз запропонованої угоди, проведений BioDiscovery та Geo Bon, було надіслано урядам, які нададуть свої відгуки пізніше цього місяця.
Під час оцінки проєкту розглядались наслідки трьох можливих сценаріїв припинення скорочення біорізноманіття: звичайний стан справ, покращення якості й кількості резервацій та трансформаційні зміни в суспільстві. Було виявлено, що лише останній сценарій матиме бажаний ефект, за умови, що зростання позначки глобального потепління не перевищуватиме 1,5°C.
«Те, що ми робимо, — це спроба пояснити на основі найкращих наукових досліджень, чому глобальна структура біорізноманіття має саме такий вигляд. Багато країн кажуть, що це занадто складно для розуміння. Ми намагаємося роз’яснити, навіщо нам потрібні всі деталі та як вони між собою поєднується», – говорить Лідлі.
Аналіз був проведений після виникнення плутанини з об’ємом та складністю проєкта угоди, який включає проблеми від боротьби із забрудненням до залучення корінних громад.
Планується, що в березні уряди вперше з лютого 2020 року проведуть особисті переговори після кількох затримок у даному процесі. За останню декаду міжнародній спільноті так і не вдалось визначитись із єдиною стратегією з припинення руйнівних дій щодо природного середовища.
«Чим швидше ми будемо діяти, тим краще. Часові затримки між заходами та позитивними результатами для біорізноманіття можуть зайняти десятиліття, тому ми повинні розпочати й продовжувати роботу негайно, якщо хочемо досягти глобальних цілей до 2050 року», — зазначила дослідниця Інституту Гумбольдта в Колумбії та співавторка аналізу Марія Сесілія Лондоньо.
Стан довкілля значною мірою зумовлюється мільйонами щоденних рішень та дій людей. І, хоча лідерство в забрудненні навколишнього середовища належить економічним суб’єктам енергетичного комплексу, видобувної та обробної промисловості, транспорту та інших галузей економіки, цілком очевидно, що до цього причетні й сила-силенна невеликих розсіяних джерел — домашніх господарств.