За останні два десятиліття США та американські союзники випробували дві дуже різні стратегії стримування ядерної програми Ірану. Однією із цих стратегій було запровадження проти режиму нищівних санкцій, запуск таємних операцій, націлених на виведення з ладу ключових об’єктів або вбивство вчених, а також погроза відкритим військовим конфліктом. Інша стратегія - переговори про угоди з Тегераном, які заморожують такі ключові види діяльності, як збагачення урану. Попри те, що жодна з цих стратегій не ідеальна, дипломатичний варіант виглядає набагато краще, пише The Washington Post.
Два з половиною роки тому американський президент Дональд Трамп відмовився від дипломатичної угоди, укладеної адміністрацією президента США Барака Обами, і застосував "максимальний тиск". Ядерна угода 2015 року, хоч і була недосконалою, зуміла дещо заморозити збагачення урану Іраном. Це майже усунуло, принаймні до середини 2020 року, загрозу стосовно того, що Іран буде намагатися створити ядерну бомбу. На відміну від цього, санкції та саботаж, навіть якщо вони були успішними, не змогли зупинити Іран у просуванні до виробництва ядерної зброї, і тим більше знищити ісламістський режим.
Вбивство провідного іранського фізика-ядерника, в якому Іран звинувачує Ізраїль, навряд чи змусить країну відмовитися від спроби виготовити ядерну зброю.
Санкції з боку США, які продовжують посилюватися, завдали великої шкоди іранській економіці.
Проте, з травня 2018 року, коли Трамп вивів США з багатосторонньої ядерної угоди, Іран збільшив свої запаси збагаченого урану до 12 разів, за словами інспекторів ООН. Іран відновив роботу над збагаченням урану в підземній споруді, яку вважають невразливою до повітряних атак. Деякі експерти припускають, що країна може створити матеріал для бомби за лічені місяці.
Ізраїльський прем'єр-міністр Беньямін Нетаньяху, який проводив агітацію проти угоди 2015 року, активно підтримує «стратегію тиску», незважаючи на явну відсутність стратегічного успіху. Після поразки Трампа на виборах президента США минулого місяця, Нетаньяху заявив, що "повернення до попередньої ядерної угоди не повинно відбутися", попри те, що новий американський лідер Джо Байден явно підтримує повернення до ядерної угоди з Іраном.
Ізраїльський лідер може сподіватися, що вбивство іранського вченого-ядерника може ускладнити процес відновлення угоди; якщо Іран помститься, це може надати Трампу привід для проведення військових ударів проти Ірану - варіант, який Трамп вже обговорював зі своїми радниками минулого місяця.
Як повідомляється, лідер Ірану Хасан Рухані, уряд якого вів переговори про ядерну угоду, намагається уникати початку відкритих військових конфліктів до інавгурації Байдена. Це піде на користь обом сторонам. Новий президент США пропонує перспективу повернення до зорієнтованої на дипломатію стратегії відносно Близького Сходу, яка на відміну від жорсткої позиції Трампа та Нетаньяху, може принести позитивні результати, резюмує видання.