Президент Європейської ради Шарль Мішель провів двосторонні переговори з президентом Азербайджану Ільхамом Алієвим та прем'єр-міністром Вірменії Ніколом Пашиняном перед тристоронньою зустріччю, на якій обговорювався Нагірний Карабах, повідомляє “Голос Америки”.
Нагадаємо, що давня суперечка про статус Нагірного Карабаху між Вірменією та Азербайджаном вилилася у 2020 році у шеститижневу війну.
У ході бойових дій азербайджанські війська витіснили вірменські сили з територій, які контролювали з 1990-х років.
Пізніше за посередництва Росії було укладено перемир'я.
Як повідомляє офіційний Баку, Алієв сказав Мішелю, «що Азербайджан виклав п'ять принципів, що ґрунтуються на міжнародному праві, для нормалізації відносин між Вірменією та Азербайджаном та підписання мирної угоди».
"Президент висловив сподівання, що процес розробки мирної угоди між двома країнами буде прискорено", - йдеться у заяві апарату президента Азербайджану.
Пашинян обговорив з Мішелем ситуацію навколо Нагірного Карабаху, гуманітарні питання та наголосив на необхідності їх вирішення, повідомили в офісі прем'єр-міністра Вірменії.
В останні тижні Пашинян зіштовхнувся із серією протестів у Єревані після його заяв про те, що міжнародне співтовариство хоче, щоб Вірменія «зменшила планку» у своїх домаганнях щодо Нагірного Карабаху.
Опоненти Пашиняна критикують його роль у керівництві діями вірменської сторони у 2020 році та стверджують, що його недавні публічні заяви свідчать про те, що він робить надто значні поступки Азербайджану.
Друга війна в Карабаху завершилася 10 листопада 2020 підписанням угоди між Баку і Єреваном за посередництва Кремля. Вірменія передала під контроль Азербайджану території чотирьох районів, на лінію зіткнення зайшли російські війська.
2 вересня 1991 року на спільній сесії Нагірно-Карабахської обласної та Шаумянівської районної Рад народних депутатів було прийнято Декларацію про проголошення Нагірно-Карабахської Республіки у межах Нагірно-Карабахської автономної області (НКАТ) та суміжного Шаум'янівського району Азербайджанської ССР. 10 грудня 1991 було проведено референдум про статус НКС; 99,89% учасників якого висловилися за її незалежність. Такого відсотка було досягнуто через те, що референдум був бойкотований азербайджанською меншістю (23% від загального населення) області. Референдум не був визнаний міжнародним співтовариством.
6 січня 1992 року парламент НКР першого скликання — Верховна Рада НКР — ухвалив Декларацію «Про державну незалежність Нагірно-Карабахської Республіки». Проголошенню незалежності передував майже чотирирічний вірмено-азербайджанський конфлікт, що призвів до значної кількості жертв та біженців з обох боків, викликаних застосуванням масового насильства та етнічних чисток.