Ненсі Пелосі - не перший спікер Палати представників Конгресу США на Тайвані. Але через зміни в політичному контексті Пекін розглядає її візит не так, як поїздку Ньюта Гінгріча в 1997 році.
У вівторок Гінгріч сказав в ефірі Fox News, що у часи своєї подорожі на острів він домовився з Пекіном, який також дозволив йому побувати в КНР. З материкового Китаю тогочасний спікер нижньої палати Конгресу вирушив в Японію і лише звідти - на Тайвань. Це дозволило йому не здійснювати пряму мандрівку з материка на острів, - пише гонконзька газета South China Morning Post.
Спікер Палати представників - третій в черзі тих, хто потенційно може замінити президента. Пелосі стала найбільш впливовим політиком США з усіх, хто відвідав Тайвань після Гінгріча. У вівторок посол Китаю в США Цінь Ган сказав CNN, що візит 1997 року був «абсолютно помилковим».
«Китайська сторона була проти цього від самого початку. США потрібно варто було винести з цього урок, а не повторювати старі помилки. Одні помилки не можуть виправдовувати подальші аналогічні промахи», - сказав китайський посол.
Але в 1997 році реакція Пекіну була спокійнішою, ніж зараз. Народна визвольна армія оголосила про серію навчать біля узбережжя Тайваню з застосуванням бойових набоїв. Також Пекін запровадив нові обмеження для торгівлі в протоці. Професор з міжнародних відносин Китайського університету закордонних справ Су Хао сказав, що Пекін розглядає наміри візитів двох спікерів Палати представників по-різному. В 1997 році пошуки покращення відносин між США і Китаєм були на порядку денному як республіканців, так і демократів.
«Водночас, двосторонні відносини покращувалися. Був позитивний тренд співпраці між країнами», - сказав Су Хао, нагадавши, що в 1997 році Гінгріч зустрівся з лідером Китаю Цзян Цземінем і прем’єром Лі Пеном, а також колишнім мером Шанхаю Ваном Даоханом, який грав велику роль у відносинах між Пекіном і Тайбеєм.
«Але зараз Пелосі проігнорувала попередження від Китаю, а візит був дуже провокативним», - сказав китайський експерт.
Також Гінгріч побував на Тайвані через місяць після візиту віце-президента Ела Гора в Китай, а також невдовзі після передачі Гонконгу під владу Китаю. Це були часи, коли Пекін не хотів суперечками з США зіпсувати атмосферу. Також сторони прагнули покращити відносини, які були напружені після того, як в 1995 році президент Тайваню Лі Денхуей відвідав США. Тоді Народна визвольна армія запустила ракети в Тайванській протоці. Гінгріч очолював кампанію зняття санкцій з Пекіна, які були запроваджені за криваве придушення продемократичних протестів на площі Тяньаньмень в 1989 році. Він також висловив підтримку позиції китайського уряду, що Тайвань і Китай - це одна країна. Офіс президента Лі Денхуея опублікував заяву після візиту Гінгріча про те, що «оголошувати незалежність немає потреби», тому що «Республіка Китай і так незалежна суверенна країна».
Але зараз напруга між США і Китаєм дуже висока. А програма Пелосі на Тайвані зачепила багато больових точок Пекіна. На відміну від Гінгріча, який пробув на острові лише три години, вона провела в Тайбеї ніч і зустрілася з президентом Цай Інвень, а також з політиками, дисидентами і активістами-правозахисниками включно з Ламом Вінг-Кі, який втік з Гонконгу в 2019 році, і з одним з колишнім лідером студентів, які вийшли на площу Тяньаньмень, Уером Кайсі. Президент США намагався переконати Пекін, що Конгрес - це окрема гілка влади, яка не пов’язана з Білим домом. Але попри це, Сі Цзіньпін застеріг Джо Байдена під час телефонної розмови, щоб Вашингтон «не грався з вогнем» у питанні Тайваню.
«Природа двосторонніх відносин між Китаєм і США змінилася. І Тайвань використали як форпост, як пішака у зусиллях Вашингтона стримати Китай», - сказав професор Пекінського університету Ван Йонг.