Недовіра росіян до західних джерел і дисидентської інформації в інтернеті створює "фільтр", який зміцнює популярність політики російського президента Володимира Путіна, пише The Washington Post.
"На жаль, президент Росії Володимир Путін не один серед тих, хто побоюються, що інтернет - це проект ЦРУ", - йдеться в статті.
Видання публікує опитування, яке було проведено серед 1600 респондентів, і майже половина всіх росіян вважають, що інформація в інтернеті повинна бути піддана цензурі. Крім того, двоє з п'яти росіян не довіряють іноземним ЗМІ, і майже половина росіян вважають, що зарубіжні новинні сайти повинні бути піддані цензурі.
Таке ставлення почасти пояснюється тим, що 42 % росіян вважають, що інтернет використовується зарубіжними країнами проти Росії. Інша справа - федеральні канали в Росії, які контролюються владою. Це джерело інформації є основним для 84 % росіян, а довіра до телебачення досягає 90 %.
У більшості росіян негативне ставлення до антиурядового контенту. 46 % респондентів вважають, що групи в соцмережах потребують цензурі, 45 % - за цензуру роликів Pussy Riot, 43% - за цензуру записів блогерів, які закликають до зміни режиму. Беручи до уваги ці передбачувані "зовнішні та внутрішні загрози", не дивує, що Федеральна служба безпеки Росії користується найбільшою довірою в якості регулятора інтернету.
Таке уявлення дійсності не випадково з'явилося у росіян. Протягом деякого часу влада Росії формувала два взаємодоповнюючих переконання. Перше, що зарубіжні країни нібито використовують своє технологічне панування над інтернетом заради переслідування своїх економічних і політичних, військових цілей в Росії. Друге - вітчизняні онлайн-активісти і "екстремісти" використовують інтернет, щоб дестабілізувати політичну систему Росії.
У Росії популярні блоги і сайти (такі, що мають не менше трьох тисяч читачів щодня) повинні бути офіційно зареєстровані. Всі сайти і соціальні засоби масової інформації повинні зберігати користувальницькі дані в Росії шість місяців. З листопада 2012 року був прийнятий закон, що дозволяє владі Росії фільтрувати і блокувати будь-які сайти, або соціальні медіа, які містять образливі матеріали.
Все це можна розглядати як більш велику мету російської влади - подальше посилення контролю над потоком новин та інформації.
Турецька влада також в останні роки намагалися блокувати антиурядові онлайн ЗМІ та соцмережі. Нещодавно обраний президент Туреччини зайшов так далеко, що назвав соціальні медіа "найбільшою загрозою для суспільства".
В обох випадках, і в Росії, і в Туреччині інтернет-цензура є контролем за інформацією допомогу режиму, пише видання.
У Росії весь цей контроль зіграв важливу роль у просуванні захмарних рейтингів схвалення російського президента Володимира Путіна, на тлі анексії Криму і конфлікту в Східній Україні, в той час як економіка країни увійшла в рецесію.
Громадськість Росії має дуже різні погляди з західного на ситуацію в Україні. Російська влада не визнала участь російських військ у боях у Східній Україні, її ЗМІ зобразили українську владу уряду як ультра-націоналістичного, фашистську, назвали її "західної маріонеткою". Це призвело до того, що 55 % росіян позитивно ставляться до російських добровольців і проросійських бойовиків на Донбасі. Ще 45 % респондентів підтримують ідею участі в боях російських ЗС.
Як вважає автор статті, однією з пріоритетних задач США у зовнішній політиці має стати сприяння свободі преси та інтернету, а також того, щоб населення розуміло сенс цих свобод і домагався їх.
Повідомлялося, що однакову кількість жителів Росії (56%) виправдовують роль широких повноважень російських спецслужб, при цьому виступаючи за підзвітність витрачаються на них бюджетних грошей.
Згідно з опитуванням "Левада-Центру", кожен четвертий росіянин упевнений, що західні країни заздрять Росії. А більше половини росіян вважають, що Захід проводить ворожу політику проти РФ.