Геополітична боротьба 3 проти Євросоюзу вийшла за межі Україні і тепер триває ще й на Балканах. Про це пише польська Gazeta Wyborcza.
Зокрема, Москва намагається стати на заваді руху Боснії і Герцеговини до членства в ЄС. Вже чотири роки мешканці країни можуть їздити країни Шенгенської угоди без віз. А з 2003 року Сараєво офіційно має статус кандидата на членство в ЄС. Однак Росія на нещодавньому засіданні міжнародної Ради з дотримання перемир'я дала зрозуміти, що проти зближення Боснії і Герцеговини з Європою.
"Російська Федерація вважає, що євроатлантична інтеграція є не єдиним шляхом розвитку для Боснії і Герцеговини. Перш ніж проводити політичні зміни і реформи варто спочатку підтримати країну фінансово, щоб допомогти їй вийти із стагнації і розрахуватися з кредиторами, і таким чином повернути її на можливий шлях до ЄС", - заявив представник Росії на засіданні щодо балканської країни.
Видання нагадує, що ще в листопаді Москва виступила проти збільшення воєнного контингенту в розділеній за етнічним принципом країні. В ході дипломатичної суперечки верховний представник ЄС з закордонних справ і безпеки Федеріка Могеріні закликала Росію не втягувати Балкани в протистояння Кремля і Брюсселю через Україну.
Польське видання пише, що Кремль стримує реформи в Боснії і Герцеговині завдяки боснійським сербам, які прихильні до Москви через православ'я. В МЗС Німеччини місяць тому зауважили, що "Володимир Путін хоче будь-якою ціною завадити балканським країнам зблизитися з ЄС. В Росії вважають Балканський півострів стратегічно важливим".
При цьому Кремль претендує на вплив не лише на Боснію, а й на інші країни регіону. Зокрема, Володимир Путін намагається тиснути на Чорногорію і Сербію. Ці країни теж задекларували свої наміри вступити в Євросоюз. Однак Подгоріца відмовилася вводити санкції проти Москви разом з ЄС, оскільки велика частина чорногорських доходів забезпечує туризм. А щороку в Чорногорію на відпочинок приїжджають близько 300 тисяч росіян.
В цей же час, Кремль намагається зупинити зближення Сербії з ЄС за допомогою енергетичного шантажу і обіцянок інвестувати в сектори сербської економіки. Белград теж відмовився вводити санкції, заявивши, що хоче вступити в Євросоюз, але не збирається відмовлятися від зв'язків з Росією. Газета Die Welt писала, що Сербія розвертається від ЄС до Росії через гроші і газ. Прихильність сербів до Росії можна пояснити сентиментами часів Югославії, коли Белград також декларував свій "особливий" шлях розвитку, як і Москва, і кидав виклик Заходу. В цей же час, Москва намагається шантажувати сербську сторону газом. В Белграда накопичилися багатомільйонні борги перед "Газпромом". Через це Росія майже на третину скоротила постачання газу в Сербію через борги.