Війна слів поставила Київ і Москву на межу більш серйозної війни, ніж та, яка триває зараз на Сході України. Ситуація стала дуже напруженою після того, як Росія звинуватила Україну нібито у "відправці диверсантів" у окупований російськими військами Крим і пообіцяла "помститися" за це. На додачу, Володимир Путін відмовився брати участь у зустрічі "Нормандської четвірки", назвавши цей формат "безглуздим", а російські війська підійшли на північ анексованого півострова до адміністративного кордону з материковими областями України.
Однак, Володимир Путін спочатку відвід увагу Заходу від зростання загрози війни в Україні, а потім відступив від межі початку повномасштабної війни. Про це на сторінках Newsweek пише колишній військовий США і журналіст Нолан Петерсон.
На його думку, поведінка Кремля в попередні кілька тижнів була мало не хрестоматійним прикладом того, як він сам може влаштовувати провокації, щоб потім виправдати повномасштабне вторгнення. Приміром, перш, ніж тоді ще прем'єр-міністр Володимир Путін розв'язав другу війну проти Чечні, в Росії відбулася ціла серія терактів у 1999 році. В США вважають, що їх організували російські спецслужби, щоб почати агресію, яка зробила Путіна більш популярним перед президентськими виборами.
Зважаючи на всі попередні приклади російських провокацій, в Києві припустили, що Кремль намагається повторити цей сценарій, щоб виправдати повномасштабне вторгнення в Україну.
В цей же час, коли риторика між Україною і Росією загострювалася, різні розвідувальні оцінки свідчать про те, що російський повномасштабний напад малоймовірний. Для цього армії РФ знадобилися б польові табори вздовж українського кордону, однак вони не збудовані. Також приватні розвідувальні організації повідомили, що у російських військ, яких Кремль розгорнув поблизу України, пального і боєприпасів лише на один день. Тому вони не готові до широкомасштабної операції.
В цей же час, українська влада вирішила не легковажити російськими погрозами і відправила в східні регіони близько 100 тисяч військових. Ці сили фактично зрівноважують 45-тисячний російський контингент в Донбасі і ще 45 тисяч російських військових біля адміністративного кордону в Криму.
Тим часом, погрози Росії після вигадок про "українських диверсантів" повернули проблему війни в Україні на шпальти західних ЗМІ. Однак, її дуже швидко витіснили Олімпійські ігри в Бразилії, американська передвиборча кампанія і війна проти "Ісламської держави". Путін також доклав зусиль, щоб преса відволіклася від України. Спочатку він відновив зв'язки з президентом Туреччини Раджепом Таїпом Ердоганом, змусивши оглядачів міркувати про можливі наслідки. А потім почав проводити бомбардування в Сирії з території Ірану. Все це змусило аналітиків і оглядачів повернутися до роздумів, про більш масштабну стратегію російського президента.
Однак, минулого тижня стало зрозуміло, що Росія зробила крок назад від межі війни. Міністр закордонних справ РФ Сергій Лавров запевнив, що Кремль не збирається розривати дипломатичні відносини з Києвом, попри напругу навколо Криму. Крім того, він обговорив з міністром закордонних справ Німеччини Франком-Вальтером Штайнмаєром повернення Москви до стіл переговорів в "Нормандському форматі", попри слова Путіна про "безглуздість" такого діалогу.
Тим часом, експерти Atlantic Council підкреслювали, що війна проти України триває надто довго для Росії. Росія, вірогідно, вважає, що війна надто затягнулася. Їй доводиться водночас допомагати проросійським бойовикам в Донбасі, воювати в Сирії і страждати від глибокої рецесії, яку посилюють санкції, введені за агресію проти України. Тож в інтересах Росії якомога швидше покласти край боям, навіть якщо Путіну доведеться піти на військове вторгнення, щоб добитися цього.
Раніше видання Gazeta Wyborcza писала, що на кордонах України запахло війною після вигадок Росії про "диверсантів" в Криму. Автор також нагадує, що кілька днів тому міністр оборони Росії Сергій Шойгу хвалився розміщенням військ поблизу українського кордону. А російський тижневик, пов'язаний з армією РФ написав, що "Кремль не виключає великої війни з Україною".
Видання The American Interest писало, що Путін дав зрозуміти, що Мінським домовленостям кінець. У Мінських угод були нульові шанси на виконання: український парламент не був готовий голосувати за "децентралізацію", яка б дала автономію захопленим територіям Донбасу, а Росія не збиралася повертати Україні контроль над частиною її кордону.